Минулий тиждень розпочався з позачергового засідання Верховної Ради. Позачерговість проведення була викликана необхідністю розгляду та ухвалення законопроектів з так званого «пакету Міжнародного валютного фонду». Присутній на пленарному засіданні Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, наголосив, що новий пакет зовнішньої допомоги, передбачає фінансову підтримку МВФ протягом 4 років, загальний її обсяг становитиме 25 млрд дол. При цьому, перша частина кредитних коштів піде на погашення зовнішньої заборгованості, а друга – буде направлена до золотовалютних резервів Національного банку. Глава уряду також зазначив, що ухвалення цього пакету законопроектів і прийняття рішення Міжнародним валютним фондом дасть можливість отримувати не просто кредити на погашення зовнішніх заборгованостей чи поповнення золотовалютних резервів.
Нагадаємо, основною умовою позитивного рішення МВФ щодо виділення кредитних коштів за новою програмою співпраці Extended Fund Facility є вирішення соціальних дисбалансів та оздоровлення енергетичного сектору, в тому числі фінансове зміцнення НАК «Нафтогаз України». Тож не випадково серед напрацьованих урядом 17 законопроектів опинився проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (реєстр. №2214). Народні обранці прийняли його у першому читанні 2 березня, віддавши «за» 242 голоси.
Згідно з пояснювальною запискою до документу, його основною метою є врегулювання питання співвідношення повноважень НАК «Нафтогаз України», 100% акцій якої належать державі, щодо захисту економічної та енергетичної безпеки, та важелів впливу для стягнення заборгованості.
На критичній цифрі заборгованості за спожитий природний газ перед НАК «Нафтогаз України» у сумі 34 млрд грн особливо акцентував увагу парламентарів і заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор Діденко. Зокрема, він зазначив, що метою законопроекту №2214 є стабілізація фінансового стану НАК «Нафтогаз України», досягнення якої можливе шляхом надання Компанії дієвих інструментів стягнення заборгованості із споживачів за природний газ та ефективних механізмів впливу на підприємства-боржників.
Досягнути стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз України» уряд в законопроекті №2214 пропонує шляхом «добивання» підприємств теплокомуненерго у прямому сенсі цього слова. Посудіть самі.
Уряд пропонує внести зміни до Закону України «Про теплопостачання», зокрема викласти в новій редакції ст.6 цього Закону, в якій прописано основні принципи державної політики у сфері теплопостачання. Принцип заборони обмеження енергопостачання об'єктів у сфері теплопостачання в опалювальний період нижче технологічного мінімуму споживання природного газу та обмеження у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використаний природний газ відтепер пропонується замінити принципом забезпечення технологічної безпеки функціонування систем теплопостачання під час припинення газопостачання. Тобто, теплокомуненерго більше не зможуть посилатися на норму про заборону відключення об’єктів теплопостачання, як на чарівну паличку, при оскарженні в судовому порядку приписів та доручень НАК «Нафтогаз України» місцевим розподільчим газовим компаніям припинити подачу газу в котельні.
Також законопроектом №2214 пропонується обмежити дію Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», більш відомого як Закон №2711, не 1 січня 2016 року, а вже 1 липня 2015 року. Для теплоенерго це означатиме, що строк сплати розстрочених за Законом №2711 заборгованостей перед НАК «Нафтогаз України» у повному обсязі настане вже 1 липня 2015 року.
До речі, законопроектом №2214 пропонується надати право продажу (відчуження) права вимоги щодо заборгованості споживачів природного газу перед НАК «Нафтогаз України» третім особам шляхом проведення аукціону за методом зниження ціни лота за ціною, яка може відрізнятися від балансової вартості. Порядок такого аукціону буде згодом встановлений Кабінетом Міністрів. До речі, заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор Діденко зауважив, що це саме МВФ пропонує перейти до методу аукціонного продажу цих боргів. На таку урядову пропозицію відреагувало Головне науково-експертне управління Верховної Ради, яке у своєму висновку до цього законопроекту зазначило, що для коректної реалізації цієї норми (яка б не призвела до порушень прав та законних інтересів споживачів природного газу, зокрема, шляхом «рейдерських» захоплень відповідних підприємств та неправомірного тиску на фізичних осіб) слід чітко визначити порядок дій зазначених третіх осіб щодо стягнення відповідної заборгованості зі споживачів, у першу чергу, споживачів – фізичних осіб.
Ст. 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», урядом пропонується викласти в оновленій редакції, згідно з якою укладення гарантованим постачальником договору на постачання природного газу із споживачами (крім населення та бюджетних установ), що мають заборгованість перед гарантованим постачальником за природний газ, спожитий у минулих періодах, та/або стосовно яких порушено справу про банкрутство, може бути здійснено за умови забезпечення споживачем виконання своїх зобов’язань за договором щодо оплати природного газу шляхом надання під заставу майна (у тому числі майнових та інших речових прав), поруки третіх осіб або гарантії, у тому числі від третіх осіб, в обсязі не менше вартості планового двомісячного споживання в опалювальний період. Відмова споживача від такого забезпечення виконання своїх зобов’язань за договором означатиме зниження обсягів постачання природного газу до рівня, що забезпечує технологічну безпеку функціонування систем теплопостачання. При цьому, якщо прострочення оплати споживачем за спожитий природний газ перевищує два місяці, за НАК «Нафтогаз України» законопроектом №2214 пропонується закріпити право звернення на стягнення майна (у тому числі майнових та інші речових прав), надане під заставу для забезпечення виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу. Нарешті, НАК «Нафтогаз України» здійснить свою давню мрію – вона не лише контролюватиме фінансові потоки теплоенерго за допомогою рахунків із спеціальним режимом використання, а ще й отримає право відчужувати на свою користь основні засоби теплокомуненерго.
І наостанок, законопроектом №2214 пропонується внести зміни до низки статей Закону України «Про виконавче провадження», які мають забезпечити своєчасне виконання Державною виконавчою службою рішень про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Вказані зміни сконструйовані з точки зору юридичної техніки недолуго та непрофесійно, і про це наголосило Головне науково-експертне управління у своєму висновку, оскільки зміни стосуються загальних питань вдосконалення виконавчого провадження, які безпосередньо не стосуються стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз України». Тобто, інтереси стягувача НАК «Нафтогаз України», які є специфічними, видаються за інтереси всіх стягувачів України, які жодним чином не пов’язані з постачанням природного газу.
Ось такі невеселі перспективи чекають вже незабаром на підприємства теплокомуненерго, бо сумніватися в тому, що законопроект №2214 буде прийнятий у другому читанні та в цілому вже наступного тижня не випадає. У зв’язку з чим, виникає запитання до реформаторського уряду Арсенія Яценюка – якщо вже є таке бажання слідувати рекомендаціям МВФ та реформувати енергетичний сектор відповідно до умов Третього енергетичного пакету ЄС, то чому до цього часу навіть не розроблено концепцію плану реструктуризації НАК «Нафтогазу», яка мала би бути затверджена ще до кінця 2014 року? Чому у нас під реформами уряд розуміє лише підвищення тарифів та закручування гайок? Де системні зміни і якісні перетворення? На жаль, питання залишається без відповідей…
Андрій Осадчий
