На початку вересня Міжнародний фонд «Відродження» створив Стратегічну дорадчу групу з доопрацювання законопроекту про енергетичний регулятор №2966, який безнадійно залежався у стінах парламенту. Виконавцем проекту було визначено аналітичний центр DiXi Group.
Законопроект №2966 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» був розроблений Кабінетом Міністрів та представниками НКРЕКП за сприяння Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Але під час обговорення в парламенті цей документ викликав багато запитань у депутатів, тому навіть після доопрацювання не був ухвалений Верховною Радою. Жодних подальших кроків із метою узаконення діяльності Нацкомісії парламент не робить.
Розмови про створення незалежного енергетичного регулятора ведуться багато років, але у діло не переходять. Експерти вважають, що процес штучно гальмується, адже олігархічно-монопольним угрупованням вигідно мати кишеньковий регулятор, який працює на користь монопольних виробників електроенергії, газу та комунальних послуг. Не секрет, що НКРЕКП не стала арбітром у стосунках споживачів та монополістів. Щоб покласти край вакханалії, на часі питання створення інституту незалежного регулюючого органу, який, за європейськими стандартами, повинен бути ізольованим не лише від впливу компаній, діяльність яких регулюється державою, а й від політичного втручання.
На думку екс-міністра ЖКГ Олексія Кучеренка (нині заступник голови Громадської ради при НКРЕКП), блокує процес узаконення державного регулятора керівник парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Микола Мартиненко. «Вже 13 років поспіль парламентським Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу керує одна й та ж особа. За цей час змінилося 4 Президенти, 7 прем’єрів, 5 скликань парламенту, але ринку газу немає, ринку електроенергії – немає. Немає законного державного регулятора, тоді як енергетичні монополісти загнали споживача в глухий кут», - зазначив пан Кучеренко.
Тож, розблокуванням законодавчого процесу займеться вищезгадана Стратегічна дорадча група з доопрацювання законопроекту про енергетичний регулятор №2966. За словами президента центру DiXi Group Олени Павленко, «дорадча група повинна консолідувати зусилля, залучити професійних експертів і представити таке бачення роботи регулятора, яке зробить ринки газу, електроенергії та комунальних послуг максимально ефективними, безпечними, незалежним та зручними для людей».
До складу цієї групи увійшли представники усіх зацікавлених фракцій Верховної Ради, представники міжнародних об’єднань регуляторів, Енергетичного Співтовариства, Групи підтримки України Європейської Комісії, представники посольств, а також українські експерти у сфері енергетики та регулювання. Це, зокрема, Євген Бистрицький, Світлана Голікова, Андрій Герус, Олександр Рогозін, Олена Павленко, Анатолій Пінчук та інші, а також народні депутати Альона Бабак, Ольга Бєлькова, Лев Підлісецький, Вікторія Войціцька, Олексій Рябчин, Олександр Домбровський і навіть Віце-спікер Оксана Сироїд та інші.
Україна зобов’язана виконати директиви Євросоюзу
Законодавче врегулювання повноважень національного регулятора в царині енергетики, посилення його незалежності та професійності – невід’ємна складова Третього енергетичного пакету ЄС, який для України – як сторони Договору про Енергетичне Співтовариство – став обов’язковим із жовтня 2011 року, - сказано в презентаційних матеріалах Стратегічної дорадчої групи.
Відповідне зобов’язання записане також і в Меморандумі про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом для отримання макрофінансової допомоги на суму 1,8 млрд євро. Ухвалення такого законопроекту також передбачене в рамках проекту Світового банку «Друга програмна позика на політику розвитку» (планувалося реалізувати у квітні-травні 2015 року). Відповідні вимоги міжнародних донорів цілком логічно пояснюються тим, що наразі в Україні здійснюється реформування ринку газу та електроенергії, а тому без створення незалежного регулятора цих ринків їхнє функціонування буде неможливим.
«Сфера енергетики – одна з найбільш корумпованих», - заявив виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький 4 вересня на презентації Стратегічної дорадчої групи з доопрацювання законопроекту №2966. - Ця галузь - найбільш «грошеємна». Там є велика спокуса, щоб мати тіньовий дохід і, очевидно, завдяки йому, впливати на інші державні інституції для того, щоб його збільшити. Тому так важливо не лише приймати закони про ринок газу та електроенергії, але й розуміти, що вони не зможуть адекватно працювати без незалежної національної комісії, яка би контролювала регуляцію самого ринку».
Проте олігархічним угрупованням в енергетиці та комунальному господарстві не вигідно змінювати правила гри і переходити на європейські стандарти. Надприбутки можна отримувати лише за умови повного контролю роботи Нацкомісії, а проблеми споживачів – на другому плані.
Кваліфікаційні вимоги до керівників також узаконять
Із приходом нової влади на початку 2014 року, для учасників енергоринку гостро постала проблема ухвалення закону про діяльність та статус незалежного національного регулятора, адже він фактично став обслуговуючим органом наближених до влади структур. Час минає, а віз і нині там.
Зокрема, Олексій Кучеренко так оцінив роботу Кабінету Міністрів: «Уряд Яценюка та парламентська коаліція втягнули країну в скажене підвищення цін на газ, електроенергію, підвищення тарифів на комунальні послуги, не маючи сучасних механізмів регулювання ринків, стимулюючого тарифоутворення та захисту прав споживачів. Невже не зрозуміло, що це перша і правдива ознака управлінського дилетантизму і відсутності стратегії реформування?».
Дійсно, дилетантизм не лише в уряді, а й в інших державних структурах. Варто нагадати, що в серпні 2014 року Президент своїм Указом №694 утворив новий регулятор (на базі НКРЕ, створеної в 1995 року), об’єднавши регулювання ринків електроенергії, нафтового та газового з ринком комунальних послуг. Новий регулятор отримав назву НКРЕКП. Президент одноосібно призначив новий склад регулятора та його керівника – інвестиційного банкіра Володимира Демчишина, не фахівця в енергетиці. Згодом він став Міністром енергетики та вугільної промисловості, а керівником Нацкомісії був призначений 24-річний Дмитро Вовк, який раніше працював менеджером в корпорації «Рошен» і не мав ні освіти, ні досвіду роботи в такій високо технологічній галузі як енергетика.
Запланований до ухвалення Закон про НКРЕКП повинен зробити неможливими такі призначення в майбутньому завдяки ліквідації залежності цього органу від впливу владних політиків, включно з Президентом. Учасник вищезгаданої Стратегічної дорадчої групи, перший заступник голови комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський в коментарі «У.К.» повідомив, що професійний законопроект про незалежний регулятор може з’явитися за місяць. «Думаю, що до кінця жовтня зможемо вийти з професійним законопроектом про незалежний регулятор. Мені б дуже хотілося, щоб в парламент цей документ вніс Кабінет Міністрів, щоб це була узгоджена позиція всіх учасників великого інституційного енергетичного ринку в Україні» - зазначив він.
На думку Олександра Домбровського, в поданому до парламенту законопроекті №2966 є, «багато позитивних позицій, тому що він розроблявся спільно із Секретаріатом Європейського Енергетичного Співтовариства, тому там прописано більшість норм за європейськими стандартами. Але цей законопроект повинен також відповідати всім нормам української Конституції».
Дійсно, законопроект №2966 визначає НКРЕКП як постійно діючий незалежний державний колегіальний орган. Водночас Комісія не належить до органів, які безпосередньо передбачені Конституцією України. Відтак, статус Національної комісії, її місце серед органів влади та пропонований спосіб формування не узгоджуються з положеннями Основного Закону. Ці протиріччя покликаний усунути новий варіант законопроекту №2966, розробкою якого займеться вищезгадана Стратегічна дорадча група.
Наталка Прудка, спеціально для «України Комунальної»
