Підприємства теплокомунальної енергетики та водопровідно-каналізаційного господарства з особливим нетерпінням чекають початку «листопадових» пленарних засідань Верховної Ради. Кількома тижнями раніше на нараді у парламентському Комітеті з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства їм була дана обіцянка прискорення врегулювання питання недопущення фінансових санкцій за наявності заборгованості за спожиті енергоносії до часу фактичного отримання підприємствами відшкодування різниці в тарифах. Зокрема, перший заступник Голови Комітету Дмитро Андрієвський зазначив, що за підсумками наради депутати звернуться до Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана з переліком найбільш пріоритетних законопроектів, котрі потребують негайного розгляду. Одним із них буде проект Закону №2706 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення», який Комітет розглянув ще в червні і рекомендував парламенту прийняти за основу. «Ми напишемо лист від комітету і покажемо ті пріоритетні законопроекти, які в першу чергу будуть виноситися на розгляд Верховної Ради. Голова Верховної Ради запевнив нас, що питання житлово-комунальної господарства, зважаючи на складну ситуацію в галузі, будуть одними з перших» - підкреслив пан Андрієвський.
Що рече проект Закону
Зауважимо, законопроект №2706 був зареєстрований у Верховній Раді наприкінці квітня. Метою його розробки, згідно з пояснювальною запискою, є вирішення проблеми заборгованості суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії для потреб населення та надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, перед енергопостачальними організаціями, забезпечення умов для підвищення рівня поточних розрахунків за спожитий природний газ і електричну енергію та створення умов для покращення їхнього фінансово-економічного стану.
Як відомо, заборгованість таких підприємств перед енергопостачальниками зростає, однак, як стверджують розробники законопроекту, виникає вона не внаслідок несумлінного виконання зобов’язань такими суб’єктами, а внаслідок об’єктивних причин, що не дозволяли їм своєчасно і в повному обсязі виконувати свої договірні зобов’язання. Зокрема, до об’єктивних причин ініціатори проекту зараховують несвоєчасність:
- погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення;
- відшкодування збитків внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення окремим категоріям споживачів.
Тож, відповідним документом передбачається встановлення мораторію на нарахування та стягнення неустойки (пені, штрафу) та інших фінансових санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за використаний природний газ та послуги з його транспортування та електричну енергію суб’єктам господарювання, для яких тариф на теплову енергію та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення було встановлено нижче собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності та повністю не відшкодовані втрати та збитки внаслідок встановлення таких тарифів, а також не відшкодовані збитки внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів, до моменту отримання ними відшкодування втрат та збитків в установленому порядку.
Як буває на практиці
Показовою є ситуація, яка склалася довкола ПАТ «Київенерго». Зокрема, у серпні заступником прокурора м. Києва в інтересах Міністерства енергетики та вугільної промисловості та НАК «Нафтогаз України» було направлено позов у Господарський суд м. Києва з вимогою до ПАТ «Київенерго» погасити 3,09 млрд грн заборгованості перед національною компанією.
Згідно з матеріалами справи, такі позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ПАТ «Київенерго» зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 12 січня 2015 року, в результаті чого у столичної енергогенеруючої компанії утворилася заборгованість перед НАК «Нафтогазом» у зазначеному розмірі.
Позиція ПАТ «Київенерго» у розгляді цієї справи наступна: товариство не погоджується з санкціями, нарахованими за спожитий в 2014-2015 роках газ, на суму заборгованості і відстоює свої інтереси.
У компанії пояснюють, що мова йде про суму в розмірі 1,452 млрд грн (у тому числі пеня 473,1 млн грн, інфляція - 763,4 млн грн. штраф – 193,3 млн грн, 3% річних – 22,4 млн грн), нараховану на тіло боргу за спожитий газ протягом 5 місяців поточного року. Тобто, сума санкцій становить майже половину суми позову, який ініціював «Нафтогаз», або майже 107% річних на суму боргу.
У ПАТ «Київенерго» переконані, що такі дії НАК «Нафтогазу України» суперечать українському законодавству і позбавляють товариство права на реструктуризацію заборгованості. «Користуючись монопольним становищем, державне підприємство «Нафтогаз» виставляє енергокомпаніям штрафні санкції за борги за спожитий газ. У той же час, енергокомпанії не можуть вчасно розрахуватися за газ через колосальні борги за тепло- і електроенергію інших державних монополістів та населення, на які пеня не нараховується. Складається абсурдна ситуація, коли енергокомпанії не мають джерела погашення пені, що виникає за несвоєчасні розрахунки за газ, оскільки жорстко регулюються доведеним тарифом на послуги від регулятора і не мають можливості нарахувати відповідні санкції майже всіх боржників за тепло та електроенергію, оскільки це не передбачено чинним законодавством. І тому сума накопиченої заборгованості за газ - це заборгованість споживачів, у тому числі і держави» - наголошує фінансовий директор товариства Тетяна Грязнова.
Так, за її словами, станом на 1 жовтня борг ПАТ «Київенерго» перед НАК «Нафтогаз України» складає близько 2,3 млрд грн, а заборгованість споживачів товариства за енергоносії - понад 3,5 млрд грн, з яких заборгованість споживачів за теплову енергію становить 1,4 млрд грн, заборгованість споживачів за електричну енергію – 890 млн грн, заборгованість ДП «Енергоринок» за реалізовану «Київенерго» в ринок електроенергію – 559 млн грн, компенсація різниці в тарифах, що не відшкодована - 667,6 млн грн.
При цьому, важливо, що всі розрахунки споживачів з компанією відбуваються через рахунки зі спеціальним режимом використання. «Всі кошти, які приходять до компанії, приходять на спеціальні рахунки, з яких розподіляються на сплату ДП «Енергоринок» та НАК «Нафтогазу», решта іде на рахунок компанії для виконання виробничої програми. Тому саме рівень розрахунків споживачів, а також ДП «Енергоринок» - основні джерела, з яких компанія розраховується за природний газ» - пояснює пані Грязнова, резюмуючи, що несплата споживачів за енергоносії разом з відсутністю нормативних актів, необхідних для роботи ТКЕ з Законом про новий ринок газу, ставлять під загрозу стабільне проходження опалювального сезону.
Ще б одну ложку меду
Поряд з цим, зауважимо, на думку комунальників, прийняття Верховною Радою проекту Закону №2706 у тому вигляді, у якому він є нині, вирішить проблему із нарахуванням штрафних санкцій комунальним підприємствам за борги перед енергопостачальниками, котрі виникли не з їхньої вини, лише частково. «Прийняття законопроекту №2706 у тому вигляді, у якому він є нині, вирішить проблему лише частково. Він вирішить лише проблеми штрафних, нарахованих по заборгованості з різниці в тарифах, а якщо взяти структуру цієї заборгованості загалом, то вона виникає не тільки через некомпенсовану різницю в тарифах. Вона виникає, в першу чергу, через неплатежі населення, а також - неплатежі бюджету. Через те, що тарифи на теплову енергію, попри все, продовжують бути економічно необґрунтованими» - зокрема акцентувала у ході наради директор правового забезпечення ПАТ «Київенерго» Ольга Ієвлєва.
Пані Ієвлєва переконана, що проблему із розрахунками підприємств теплопостачання та водопостачання перед постачальниками газу та електроенергії потрібно розглядати комплексно. «Пропозиція «Київенерго» все ж таки розглянути доповнення в цей закон і встановити мораторій на нарахування усіх штрафних санкцій, поширити його по всьому ланцюжку – починаючи від НАК «Нафтогазу» і закінчуючи кінцевим споживачем. А ті штрафні санкції, що вже нараховані - списати» - наголосила пані Ієвлєва, додаючи, що на сьогодні система взаємовідносин у ЖКГ незбалансована, оскільки одній половині її учасників нараховуються або штрафні санкції, або введені спецрахунки для своєчасних розрахунків за отримані енергоресурси, до іншої вживаються обидва заходи, в той час коли, важелі впливу на кінцевих споживачів відсутні.
Чергові пленарні засідання Верховної Ради стартують 3 листопада. Тож, чи буде прискорення у звільненні комунальників від нарахування штрафних санкцій за борги перед енергопостачальниками, котрі виникли не з їхньої вини, - побачимо вже за тиждень. А заразом – чи почують народні обранці їхні зауваження і чи внесуть пропоновані доповнення.
Анастасія Люк
