Рус Укр
ГоловнаПублікаціїПолітика«Комунальне» законодавство обростає порожніми ініціативами
Новини ЖКГ
13 Вересня 2019 p.
11 Вересня 2019 p.
10 Липня 2019 p.
21 Червня 2019 p.
23 Травня 2019 p.
17 Травня 2019 p.
24 Квітня 2019 p.
23 Квітня 2019 p.
11 Квітня 2019 p.

«Комунальне» законодавство обростає порожніми ініціативами

На зміну справжньому змаганню політпрограм в Україну прийшло доволі огидне змагання гречки, медаптечок, а також – порожніх законопроектів. Напередодні виборів було зареєстровано десятки ініціатив, покликаних змінити ЖКГ країни, але не у цьому житті
За декілька днів в Україні пройдуть вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост (в об’єднаних громадах). Відбуватимуться вони у відповідності з прийнятим у липні цього року Законом №595-VIII «Про місцеві вибори», який у порівнянні з минулими редакціями містить у собі низку новацій. Та далеко не всі з них впливають позитивно на якість передвиборчих перегонів. 
 
Так, запровадження норми про необов’язковість передвиборчих програм кандидатів у депутати призвело до того, що в усіх містах та селах спостерігається беззмістовність виборчої кампанії, адже вона іде у форматі загальнонаціональної. Передвиборчі штаби кандидатів у депутати та місцевих осередків політичних партій забули про те, що народ має обрати місцевих депутатів і міських голів, і пропонують йому контрактну армію, вступ у НАТО, підвищення пенсій, зменшення тарифів – загалом усе, але не те, що стосується компетенції місцевої влади. 
 
Чому так сталося, що Україну накрило хвилею популізму? Можливо тому, що жодна з постреволюційних політичних сил насправді не має чіткого уявлення про шлях подальшого розвитку місцевого самоврядування та житлово-комунального господарства країни. Тож, на зміну справжньому змаганню політпрограм та ідей і прийшло доволі огидне змагання гречки, цукру, медичних аптечок, тощо, яке в першу чергу викриває зневажливе ставлення кандидатів у депутати до виборців. 
 
Ту ж саму гречку і цукор, лише у вигляді законопроектів, умовно роздають виборцям і народні депутати, які за два тижні до дня голосування, немов гарячі млинці з пательні, закинули до секретаріату Верховної Ради щонайменше зо два десятки законопроектів, які носять характер відвертої політичної агітації та високоградусного популізму.
 
Так, народні депутати Наталія Королівська та Юрій Солод із фракції політичної партії «Опозиційний блок», опікуючись долею соціально незахищених верств населення, зареєстрували законопроект №3313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з оплати житлово-комунальних послуг». 
 
Цим документом, згідно з пояснювальною запискою, пропонується внести зміни до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальний захист дітей війни», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства» та Гірничого закону України. Зокрема, законопроектом виключаються норми про надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг, користування житлом та отримання палива в залежності від сукупного доходу сім’ї пільговика.
 
Окрім цього, змінами до Гірничого кодексу України передбачено повернути механізм компенсації за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла для осіб, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, а також відновити право безоплатного отримання вугілля на побутові потреби. Щоправда, джерела покриття такого пільгового «камбеку» за старою звичкою нардепами не вказані.
 
Народним депутатом Іваном Рибаком з фракції «Блоку Петра Порошенка» зареєстрований законопроект №3323 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру (щодо спеціального водокористування)». 
 
 
Згідно з пояснювальною запискою, цим документом пропонується внести зміни до законодавчих актів України в частині спеціального водокористування. Зокрема, затвердити, що процедура оформлення права на спеціальне водокористування здійснюватиметься згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про адміністративні послуги». При цьому буде зменшена кількість дозвільно-погоджувальних органів із чотирьох до двох. 
 
Поряд з цим, відповідною законодавчою ініціативою планується обмежити сферу дії спеціального водокористування (для водокористувачів, що у своїй діяльності використовують не значні обсяги води та вторинних водокористувачів), збільшити строк права на його здійснення, а також установити можливість подання водокористувачами документів в електронному вигляді. 
 
При цьому передбачається скорочення переліку документів, які подаються водокористувачем для оформлення права спеціального водокористування, визначивши їх вичерпний перелік, та заборона вимагати від водокористувачів документи, що не передбачені переліком. 
 
Окрім того, документом пропонується встановити вичерпні підстави для припинення права спеціального водокористування та порядок припинення такого права.
 
Позафракційні народні депутати Дмитро Добродомов та Володимир Парасюк теж приділили увагу проблемам житлово-комунального господарства і зареєстрували законопроект №3247 «Про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» (щодо вибору способу розрахунку за спожиту теплову енергію)». 
 
Зокрема, розробники ініціативи вважають, що двоставковий тариф, за яким сьогодні оплачуються послуги теплопостачання, є по факту розтермінованою платою за отримане тепло. Тож, вважають за необхідність повернути можливість сплати за одноставковим (сезонним) тарифом – тобто за фактично отримані послуги. 
 
Так, законопроектом №3247 пропонується частину першу ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» доповнити абзацом восьмим такого змісту: «вибір способу розрахунку за спожиту теплову енергію (за одноставковим чи двоставковим тарифом)», а статтю 25 цього ж Закону доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту: «забезпечити право споживача на вибір способу розрахунку за спожиту теплову енергію (за одноставковим чи двоставковим тарифом)».
 
 
Одразу двома проектами постанов вирішив вдарити по комунальним та газовим «держимордам та дармоїдам» лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Першим проектом постанови №3306 нардеп вирішив нанести нищівний удар по НАК «Нафтогаз України».
 
На його думку, компанія є неефективним дотаційним посередником, який щорічно отримує з Держаного бюджету України фінансування в понад 100 млрд грн, це в свою чергу привело до отримання НАК «Нафтогаз України» надприбутків у виді доходу, а наслідком стало штучне завищення ціни природного газу для потреб населення. 
 
Тож, пан Ляшко пропонує парламенту рекомендувати Кабінету Міністрів та Фонду державного майна: 1) позбавити НАК «Нафтогаз України» статусу оператора Єдиної газотранспортної системи України, 2) передати із власності НАК «Нафтогаз України» у власність держави пакети акцій «Укртрансгаз» і «Укргазвидобування», 3) передати від НАК «Нафтогаз України» державі пакети акцій інших господарюючих суб’єктах 4) ліквідувати НАК «Нафтогаз України» відповідно до закону, в тому числі забезпечити стягнення заборгованості за проданий газ.
 
Другим проектом постанови (№3306) пан Ляшко планує покінчити з комунальним свавіллям, за якого нарахування платежів за спожиті послуги здійснюється не на підставі показників лічильників (за наявності таких), а на основі «квазі» (мову оригіналу збережено – ред.) розрахунків розрахункових центрів без можливості фіксування у платіжному документі (квитанції) споживачем обсягу спожитих послуг на початок та кінець розрахункового періоду, що призводить до постійних конфліктів між споживачами та надавачами відповідних послуг, необґрунтованого збагачення останніх (адже так звані «розрахункові» нарахування можуть в рази відрізнятися від фактичних, визначених на основі показників лічильників). Зокрема, документом пропонується:
 
1. Кабінету Міністрів України, Антимонопольному комітету України терміново вжити заходів щодо заборони суб’єктам господарювання, які надають послуги населенню України з тепло-, газо-, електро-, водопостачання та водовідведення вимагати з побутового споживача оплати за поставлені послуги не на підставі показників лічильників (за наявності таких), а на основі «квазі» розрахунків розрахункових центрів без можливості фіксування у платіжному документі (квитанції) побутовим споживачем обсягу спожитих послуг на початок та кінець розрахункового періоду.
 
2. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розробити єдині платіжні документи для розрахунків за спожиті послуги з тепло-, газо-, електро-, водопостачання та водовідведення, які мають обов’язково містити реквізити для відображення даних щодо показників приладу обліку на початок та кінець звітного періоду (місяця).
 
3. Кабінету Міністрів України, Антимонопольному комітету України вжити заходів щодо заборони використання будь-яких інших документів та форм розрахунків та нарахування заборгованостей побутовим споживачам не на підставі показників лічильників (за наявності таких), а у разі наявності заборгованості для її підтвердження при знятті показів з лічильника необхідна присутність споживача та його підпис, тільки після чого заборгованість може бути пред’явлена. Хотілося би зазначити, що пропонуються такі заходи всупереч тому, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються виключно Законом України «Про житлово-комунальні послуги» і не можуть бути врегульовані постановою Верховної Ради України. 
 
В усьому цьому вирі рафінованого популізму, пустих законопроектів, кілограмів гречки, цукру та багато іншого, що тепер гордо носить назву - «передвиборча кампанія» - хочеться побажати кожному громадянину України – мудрості та відповідальності за свій вибір. 
 
Андрій Осадчий 
 
Коментарі (0)