Рус Укр
ГоловнаПублікаціїТеплоенергетикаПлата за тепло залежатиме від погоди
Новини ЖКГ
13 Вересня 2019 p.
11 Вересня 2019 p.
10 Липня 2019 p.
21 Червня 2019 p.
23 Травня 2019 p.
17 Травня 2019 p.
24 Квітня 2019 p.
23 Квітня 2019 p.
11 Квітня 2019 p.

Плата за тепло залежатиме від погоди

Мінрегіон подбав про споживачів без лічильників тепла — розробив поправки про нарахування плати з урахуванням реальної температури «за бортом». Але прогалини в регулюванні все одно залишаються.

Цьогоріч Мінрегіон стрімко відреагував на аномально сильне жовтневе похолодання. Минулого тижня відомство оприлюднило проект постанови Кабміну про коригування плати за тепло для абонентів без лічильників. Суть запропонованих нововведень проста — введення формул розрахунку вартості опалення, які враховують фактичну температуру зовнішнього повітря та тривалість фактичного користування послугою з теплопостачання. 

Норми ліворуч, норми праворуч...

Як відомо, зараз діють Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабміну №630 від 21 липня 2005 року. Крім них є ще і Правила користування тепловою енергією, затверджені Постановою Кабміну №1198 від 3 жовтня 2007 року, але вони регламентують купівлю/продаж теплової енергії та на сферу комунальних послуг не поширюються.
 
При цьому обома документами передбачено перерахунок вартості опалення/теплової енергії для споживачів, у тому числі без приладів обліку. Так, Постанова №630 наказує тепломережам коригувати плату за тепло при ненаданні послуги, наданні послуги не в повному обсязі, зниження якості опалення, а також при кількісних або якісних відхиленнях від нормативів споживання. Аналогічна норма міститься в Типовому договорі про надання послуг з централізованого опалення. Є і спеціальний порядок перерахунків розміру плати за тепло. Він встановлений Постановою №151 від 17 лютого 2010 року і містить кілька підстав для коригування вартості опалення. До них, зокрема, віднесені тривалий перебій в опаленні — більше 12 годин за добу, а також несвоєчасний початок або закінчення опалювального сезону — якщо не дотримано норматив про подачу тепла протягом 3 днів з середньодобовою температурою нижче +8 градусів. Крім цього Постановою №151 визначено 4 температурних маяки, з досягненням яких включається механізм перерахунку. Зокрема, плата за тепло повинна бути зменшена, якщо температура в опалюваному приміщенні нижче 18 градусів, а в кутовому — нижче 20. Якщо температура в приміщенні опускається нижче 12 градусів (у кутовому — нижче 14 градусів) плата повинна бути зменшена ще більше. Для всіх цих ситуацій у документі прописані формули розрахунку. При цьому окремо обумовлено, що тепломережа зобов'язана здійснити перерахунок протягом місяця, наступного за розрахунковим. 

Ініціатива карається

Проблема в тому, що на практиці перерахунок проводиться не завжди. Тепломережі в зниженні плати за опалення не зацікавлені. До того ж, ініціатором процедури перерахунку доводиться виступати змерзлому власнику житла, адже низьку температуру в приміщенні або простій у наданні послуги спочатку потрібно зафіксувати. Однак, якщо звернення споживача за результатами перевірки кількісних/якісних параметрів опалення буде визнано необґрунтованим, споживачеві доведеться відшкодувати тепломережі всі витрати. При цьому конфлікт із постачальником тепла може виникнути вже на стадії організації перевірки, що пов'язано з додатковими клопотами і в кінцевому підсумку може закінчитися судовим розглядом.
 
 
Одним словом, домогтися перерахунку плати за тепло — завдання не з простих. Зрозуміло, що далеко не кожен власник житла готовий витрачати сили і нерви на відстоювання своїх прав на гарячі батареї. Але в будь-якому випадку — перерахунок ускладнює взаємовідносини між постачальниками і споживачами тепла.

Більше критеріїв — менше проблем

На думку Мінрегіону, розширення переліку критеріїв для розрахунку плати за опалення дозволить не тільки удосконалити процедуру, але і зменшить потребу в перерахунках, адже плата тепломережами буде встановлюватися за фактично спожиті послуги.
 
Зараз критеріїв всього два: площа опалювального приміщення і розрахункова потужність опалювальних приладів. Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення і Типового договору, для абонентів без лічильників плата за опалення встановлюється за нормативами споживання за кожен метр опалюваного приміщення. А за перевищення розрахункової потужності радіаторів стягується ще й націнка — у розмірі, обумовленому в договорі. 
 
Мінрегіон запропонував розраховувати вартість опалення за спеціальною формулою з урахуванням трьох додаткових фактичних параметрів: коефіцієнта відхилення температури зовнішнього повітря в розрахунковому місяці від показників, закладених у тариф, тривалості опалювального періоду і кількості днів надання послуги з централізованого опалення в розрахунковому місяці.
 
За задумом Мінрегіону, фактичну середню температуру постачальники тепла будуть визначати теж за спеціальною формулою — на основі офіційних даних гідрометцентру або іншої організації, що надає метеорологічну інформацію. 
 
Щоправда, ідея про облік «синоптичного» фактора в цінах на тепло не нова. Правила користування тепловою енергією і зараз містять норму, згідно з якою обсяг теплової енергії, спожитої абонентом без лічильника, повинен розраховуватися з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та тривалості роботи теплового обладнання в розрахунковому періоді. Однак звичайні власники квартир під дію цієї норми не підпадають, оскільки тепло отримують в рамках надання послуг з централізованого опалення. Так що прийняття проекту, розробленого Мінрегіонбудом, можна лише вітати.

Де методика?

Ось тільки «абстрагованість» від фактичних показників температури — не єдиний пробіл чинних Правил надання послуг з централізованого опалення. Справа в тому, що Постановою №630 передбачена розробка цілого пакету документів «на допомогу», стосовно до централізованого опалення — п'яти документів. Крім іншого Мінрегіон має розробити методику розрахунку втрат тепла у випадку, коли батареї в квартирі оснащені розподільниками тепла. Однак досі такої методики немає, що в деяких випадках ускладнює оснащення житла індивідуальним тепловим лічильником.
 
Взагалі, встановлення квартирних лічильників тепла — сьогодні одна з найгостріших проблем у сфері централізованого опалення. У більшості випадків платити за опалення вигідніше по лічильнику. Найпростіший вихід — оснастити багатоповерхівку будинковим приладом обліку. Проте, як і в будь-якому «колгоспі», у колективного обліку тепла є істотний недолік — зрівнялівка. Добросовісному власнику квартири, який утеплив своє житло, доводиться платити за «дядька», який живе з «вікнами навстіж»; власнику, до якого не доходить тепло через невдале розташування квартири — за щасливчика, який живе поруч з котлом і т. п. 
 
 
Квартирний лічильник від подібних ситуацій захищає. Проблема в тому, що будинки старої забудови мають вертикальну розводку теплопостачання. Для оснащення квартири в такому будинку індивідуальним теплолічильником, як правило, доводиться долати серйозні перешкоди, в тому числі з боку тепломереж. Нормативні прогалини тепломережі часто використовують як контраргумент і підставу для відмови обліку тепла за лічильником. Наприклад, у справі №2/0528/1905/2012 «Краматорська тепломережа» обґрунтувала свою відмову перерахувати власнику квартири плату за тепло за показаннями квартирного лічильника відсутністю вищезгаданої методики. Правда, тепломережа в підсумку програла, але сама ситуація показова. Хоч цей судовий процес завершився більше 3 років тому, на практиці досі мало що змінилося.

Є в судах правда

Насправді, при великому бажанні досягнути оплати опалення з квартирного лічильника можна навіть в будинках з вертикальною розводкою. Правда, для цього, швидше за все, буде потрібно звернутися до суду. Але здобути перемогу в такому розгляді цілком реально, — судова практика це підтверджує.
 
Примітно, що головним захисником споживачів у подібних ситуаціях є все та ж Постанова №630, в якій прямо прописано право власника квартири на установку індивідуального приладу обліку тепла. А ось пряма заборона на встановлення квартирних лічильників у будинках з вертикальною розводкою, навпаки, чинним законодавством не передбачена. 
 
Головне — чітко дотримуватися алгоритму. Згідно з Постановою №630, лічильник має право встановити не тільки тепломережа, але і будь-яка спеціалізована організація, що має відповідну ліцензію на проведення монтажних робіт і встановлення приладів обліку. Після установки лічильника його потрібно поставити на облік в тепломережі або, принаймні, спробувати це зробити. В іншому випадку, від плати за нормами не врятує навіть суд. 
 
Наприклад, у справі №645/8751/13-ц власник квартири програв «Харківським тепловим мережам» у суді про спонукання тепломережі до постановки квартирного лічильника на облік, так як суд вирішив, що споживачем було подано неповний пакет документів для прийняття в експлуатацію вузла обліку теплової енергії. Як наслідок, нарахування тепломережею боргу з урахуванням норм споживання та ігнорування нею показань лічильника суд визнав правомірними. 
 
Однак при грамотному підході і певному везінні, шанси на перемогу власника квартири в подібних суперечках високі. При цьому на практиці опонентами прихильників поквартирного обліку тепла стають не лише тепломережі. Так, у справі №760/24163/14-ц суд розбирався, чому керівник столичного ОСББ «Протасів яр» відмовив у взятті на комерційний облік 4 квартирних лічильників тепла, які встановила компанія, що має відповідну ліцензію. Відмову керівник ОСББ мотивував тим, що не знає, яким чином буде нараховувати плату за лічильниками. Суд визнав цей довід непереконливим, визнав бездіяльність ОСББ неправомірною і зобов'язав провести перерахунок плати за тепло з урахуванням показань лічильників.
 
Ще більш показовий вердикт, винесений судом в лютому 2015 року по справі №234/12157/14-ц. Компанія «Донецктеплокомунэнерго» відмовляла власнику квартири в прийнятті на облік квартирного лічильника, пославшись на цілий «букет» причин – і технічну неможливість встановлення квартирного лічильника через вертикальну розводку, і складність розрахунку плати за місця загального користування, і те, що квартирні лічильники нібито не є комерційними приладами... Проте жоден із цих доводів суд не визнав переконливими і зобов'язав компанію допустити теплолічильники до експлуатації. 
 
Відмова у взятті лічильника на облік — лише одна з можливих перешкод. На практиці борці за облік тепла з квартирних лічильників стикаються і з іншими проблемами — необхідністю модернізації системи опалення, отримання та погодження технічних умов, встановлення декількох лічильників в одній квартирі і т. п. Але всі ці перепони зазвичай долаються. Було б бажання. 
 
Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
 
Коментарі (0)