Три тижні тому парламентську колекцію ініціатив щодо коректування Закону «Про житлово-комунальні послуги» поповнив законопроект №2891. Суть його проста. Він доповнює чинний Закон «Про ЖКГ» новою статтею 16-1, яка регламентує «відключення споживачів від внутрішньобудинкових систем централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води». Власникам квартир у багатоповерхівках документ дозволяє відключитися від тепломереж «для підключення систем індивідуального (поквартирного) опалення і постачання гарячої води», з умовою, що споживач оплачує всі роботи і клопоти по відключенню.
Надія не вмре, вона мертва
Сама ідея позбавлення мешканців багатоповерхових будинків від «кабали» централізованого опалення не нова і актуальна, але ось життєздатність проекту №2891 викликає великі сумніви.
Автор проекту,— народний депутат Дмитро Лубинець, — запропонував внести корективи в Закон «Про житлово-комунальні послуги», виходячи з того, що мешканці багатоквартирних будинків дискриміновані. При цьому в обґрунтуванні розблокування відключень він послався на Конституцію і Закон «Про захист прав споживачів», зокрема, конституційні норми про рівність людей у своїх правах і неприпустимість зловживання монопольним становищем.
Проблема в тому, що ці аргументи нітрохи не переконливіші аргументів на користь заборони на відключення від централізованого опалення окремих квартир. Свого часу Кабмін обґрунтував введення заборони захистом прав мешканців будинку, яким «автономщики» заважають жити в теплі і затишку. І раціональне зерно в цьому є, адже безконтрольне відключення — теж крайність, яка загрожує розбалансуванням системи централізованого опалення.
Але навіть, якщо станеться диво, і проект буде прийнятий, нічого не зміниться. Теплопостачання регулюється спеціальним законодавством. Тому, в першу чергу, коригування потребує Закон «Про теплопостачання». Не можна забувати і про те, що процедура відключення будинків встановлена підзаконними актами, зокрема, Наказом Мінжитлокомунгоспу №169 від 6 листопада 2007 року.
Як наслідок, доповнення Закону «Про ЖКГ» нормою про право на індивідуальне тепло» на практиці обернеться чистою декларацією. Відключення окремої квартири від тепломережі, як і раніше, буде розцінюватись як самоправство. До того ж, формально право на встановлення індивідуальних систем опалення у жителів багатоповерхівок є і сьогодні. Просто втиснуте воно «драконівські» нормативи.
Змінити сьогоднішню ситуацію можна лише комплексної коригуванням законодавства. Проект №2891 для цієї мети не підходить.
Суд не допоміг
Взагалі ж, законопроект Дмитра Лубинця — далеко не перша спроба скасування чинних правил відключення від тепломереж. Скандальний Наказ №169, як мінімум, 4 рази намагалися скасувати в суді. Один із розглядів навіть завершився тимчасовою перемогою супротивників жорстких нормативів: 9 червня 2008 року Окружний адміністративний суд Києва по справі №2/34 частково задовольнив позов мешканців Прилук (яким виконком відмовив у відключенні квартири від тепломережі) — визнав незаконним і скасував наказ. Своє рішення суд мотивував тим, що в наказі не враховані інтереси власників окремих квартир. Щоправда, рішення на користь «автономщиків» так і не вступило в силу, так як Мінжилкомунгосп із вердиктом не погодився, оскаржив його і в кінцевому підсумку виграв процес. У вересні 2011 року Київським апеляційним адміністративним судом постанова 2008 року було «анульована», Наказ №169 повністю «реабілітований», а вимоги про його скасування визнані необґрунтованими.
Основним аргументом для цього стала стаття 383 Цивільного кодексу, згідно з якою власник квартири може міняти в ній все що хоче, але лише за умови, що нововведення не призведуть до порушення прав інших власників квартир у багатоповерхівці і правил експлуатації будинку. Суд прийшов до висновку, що від'єднання від системи централізованого опалення призводить до зміни гідравлічного опору і очевидного порушення прав мешканців будинку на якісне опалення. Цей аргумент актуальний дотепер.
Були й інші позови, не тільки до Жилкомунгоспу, але і до Кабміну — закликають скасувати поправки про відключення від системи опалення всього будинку. Але їх доля вирішилася ще у першій інстанції — до речі, в тому ж Окружному адміністративному суді Києва. Всім позивачам суд відмовив, так як не знайшов у Наказі №169 порушень прав власників квартир на вільне розпорядження своїм майном.
Міськради починають і програють
Не можна не згадати і про те, що в окремих містах до виконання правил від'єднання від тепломереж підходять творчо. Часом місцева влада дозволяє від'єднуватися власникам окремих квартир. Але, як правило, ці місцеві ініціативи або відразу скасовуються, або буксують, що не дивно, адже подібні «ліричні відступи» — пряме порушення діючих правил.
Так, у Костянтинівці влітку 2008 року спочатку виконком, а потім і міськради затвердили місцевий порядок відключення будинків (під'їздів, стояків) та переведення їх на автономне опалення. Крім іншого влади міста дозволили встановлювати системи автономного опалення в окремих квартирах, мотивувавши це наданням тепломережею неякісних послуг. У результаті, за словами директора «Костянтинівкатепломережі» Сергія Мішина, за півроку 670 жителів міста відключилися від централізованого опалення, з них близько 200 встановили «автономку», а інші вирішили «нічого не ставити і нікому не платити».
Однак «свято» автономного опалення в Костянтинівці тривало недовго. «Донецьктеплокомуненерго», структурним підрозділом якого є міська тепломережа, звернулася до суду і виграла його в першій же інстанції: спочатку домігся скасування рішення виконкому, а потім і міськради. Як охарактеризував місцеві ініціативи Сергій Мішин, «такого свавілля немає більше ніде в області», «Донецьктеплокомуненерго», крім державних грошей, вкладає в розвиток галузі мільйони власних коштів, а місто сотнями підписує дозволи на відключення». Суд на видачу таких дозволів поставив хрест.
У підсумку, всі константиновські «автономщики» опинилися в заручниках у тепломережі, перед якою після судового процесу відкрилися перспективи стягнення з містян платежів за весь період з моменту відключення і спонукання їх до централізованого отримання тепла. Сьогодні в Костянтинівці про автономне опалення влада навіть не згадує.
Схожа ситуація склалася в Кривому Розі, де «автономізація» опалення кілька років проводилася за «бізнес-моделлю». Місцеві компанії надавали посередницькі послуги, надавали бажаючим весь необхідний пакет документів із «мокрими печатками» — дозволу міжвідомчої комісії, узгоджені технічні умови і т. п. Кілька сот криворіжців відмовилися від послуг централізованого опалення. А потім мишоловка зачинилися. Керівництво міста заявило, що до видачі дозволів не має ніякого відношення. Начальник міського управління благоустрою та житлової політики Олександр Катриченко наявність «мокрої печатки» міськвиконкому на дозвільних документах прокоментував риторичним питанням «Що, так важко підробити друк?». А місцева тепломережа приступила до стягнення платежів за стандартною процедурою: нарахування плати незалежно від наявності батарей в квартирі з подальшою подачею позову до суду. Міська влада зробила боязку спробу врегулювання ситуації — розробили проект відключення від тепломереж окремих квартир у виняткових випадках. Але на тому справа й закінчилася. У березні 2015 року міськвиконком офіційно роз'яснив, що відключитися від централізованого опалення може лише весь будинок.
Право без можливості
А ось в Івано-Франківську рішення, що дозволяє відключати від тепломереж під'їздах і окремих квартирах, діє досі, тільки скористатися цим правом на практиці проблематично. У 2012 році міськрада затвердила Положення про порядок надання дозволів на відключення від мереж централізованого теплопостачання. В цілому документ відповідає Наказу №169 — визначає, що відключення можливе лише за наявності технічних можливостей, отримання згоди всіх мешканців будинку і т. п. Разом із тим, є в міському Положенні і «ексклюзив»: режим так званого поетапного відключення. Фактично під ним мається на увазі відключення від тепломереж окремих під'їздів (стояків). Крім того міськрада дозволила відключатися від централізованого теплопостачання окремих квартир, якщо в під'їзді переважають «автономщики».
Однак місцева тепломережа на цей рахунок іншої думки, що обертається судами. Так, 14 січня 2015 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ поставив крапку у суперечці між місцевим постачальником тепла — «Станіславської теплоенергетичної компанії» і містянами, які отримали дозвіл на поетапне відключення. Власники дозволів звернулися в компанію за отриманням технічних умов на відключення квартир, але компанія відмовила їм, пославшись на незаконність вимог. Мешканці будинку намагалися «провчити» компанію через суд, і навіть виграли перші дві інстанції, але процес все одно закінчився на користь тепломережі.
Позов — наліво, позов — направо
Що ж стосується безпосередньо судових розглядів із «тепловим» питання, на сьогодні, це одна з найпоширеніших категорій комунальних спорів. Лише за травень суди розглянули кілька сот таких позовів. В цілому, рахунок йде на тисячі або навіть десятки тисяч.
Основних категорій розглядів дві. Тепломережі найчастіше подають позови про стягнення боргів з власників квартир, що відключилися від централізованого опалення. Іноді тепломережі вимагають відновлення централізованого опалення та радіаторів. У більшості випадків такі справи виграються вже в першій інстанції. Суди визнають правоту тепломереж.
Власники квартир найчастіше подають позови до влади про спонукання їх до видачі дозволів на відключення. Такі позови завідомо програшні.
Правда, деякі суди іноді приймають рішення на користь «автономщиків». Але ці винятки лише підтверджують правило. До того ж, судами вищестоящих інстанцій такі вердикти зазвичай скасовуються, а Верховний суд у 2012 році визнав, що відключення окремих квартир не відповідають законодавству.
Так що підстав для оптимістичних прогнозів поки що нема. «Кріпосному праву» у сфері житлово-комунальних послуг в осяжному майбутньому ніщо не загрожує.
Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
