Рус Укр
ГоловнаКомунальні байкиМіські проектиЯк громадянам у новобудовах живеться
Новини ЖКГ
21 Вересня 2020 p.
17 Вересня 2020 p.
11 Вересня 2020 p.
09 Вересня 2020 p.
07 Вересня 2020 p.
04 Вересня 2020 p.
03 Вересня 2020 p.
25 Серпня 2020 p.

Як громадянам у новобудовах живеться

Комунальні байки - всі вигадані історії з життя житлово-комунальної галузі. Та, як відомо, в кожній вигадці - лише частка вигадки. Пропонуємо байку про те, як в одній країні будують житло та як у ньому громадянам живеться.

 *

Коли ти чоловік і тобі минає тридцять третій рік, в тебе є більш-менш престижна робота в офісі, яка-не-яка машина, але немає власного житла, то наше суспільство, особливо жіноча його частина, вважає тебе, якщо не «лузером», то точно невдахою. Так вже повелося, що успішний чоловік в нашій країні просто повинен мати престижну посаду (бажано бути чиновником, щоб мати можливість «краяти» свою частку держбюджету), квартиру, машину, заміській котедж. Але коли чоловік живе у зйомній квартирі, то з цим чоловіком краще не заводити серйозних стосунків, бо не так щось із ним. І байдуже, що 40% житла в тих же Сполучених Штатах Америки, таких омріяних усіма співвітчизниками та співвітчизницями, є орендованим, навіть Мадонна та Цукерберг орендують житло та беруть його в іпотеку.
 
*
Із Наталкою, колишню однокурсницею, в яку колись був сильно закоханий, ми зустрілися випадково. Розговорилися, посиділи в кафе, і немов не бувало дванадцяти років розлуки. Почали бігати на побачення, і я зрозумів, що заново закохався у Наталку. 
 
На мою пропозицію віддати заміж за мене Наталію Раїсі Василівні, моїй майбутній тещі, заперечити було нічого, і вона ствердно кивнула. Я відповів на цей кивок незворушною усмішкою і відразу ж повів Наталку в РАГС подавати заяву. Розмова про переїзд на мою зйомну «трьошку» навмисне завів у присутності майбутньої тещі. Сказав, дивлячись їй прямо в очі:
 
- Ви розумна жінка і, звичайно, розумієте, що молода сім’я повинна жити окремо від батьків, як прийнято в усьому цивілізованому світі?
І тут також заперечити моїй майбутній тещі було нічого, вона в чергове ствердно кивнула.
 
*
На моє здивування, кілька років після весілля ми прожили прекрасно. Теща волею-неволею змирилася, що у дочки своя життя. Я одразу зробив так, щоб Наталка провідувала матір, а та якомога рідше до нас приходила: нема чого їй видивлятися, чи не течуть у нашій квартирі крани, чи не валяються всюди мої шкарпетки. І знаєте, стосунки складалися непогано! На нашу третю річницю весілля Раїса Василівна зробила нам просто шикарний подарунок, чим здивувала не лише нас, але й усіх родичів, які зібралися за святковим столом. Проголошуючи свій тост, вона, по-перше, запевнила всіх, що у неї найкращий зять із усіх можливих, а по-друге, повідомила, що на умовах фінансування 70 на 30 за проценти, які вона отримала по своїх доларових депозитах, придбала через Фонд молодіжного будівництва нам однокімнатну квартиру на дев’ятому поверсі щойно збудованого будинку на вулиці Волошковій. Через такий подарунок, я теж повівся несподівано для себе та для родичів, - я вперше поцілував у щічку свою тещу…
 
*
Коли з Наталкою оглядали нове помешкання, помітили численні огріхи: у підлозі дірки, що сусідів знизу можна побачити, стирчить арматура на балконі, труби, батареї неякісно встановлені Тож, на сімейному консиліумі дійшли до того, що квартира вимагає інвестицій (тепер вже у хід пішли мої власні заощадження) - потрібно було встановлювати сантехніку, прокладати проводку, рівняти підлогу і стіни. До вартості квартири необхідно було додати, як мінімум, 5 тисяч доларів. Окрім цього, повністю поміняти склопакети, оскільки були сильні протяги. Добре, що хоч машина у мене є - до споруджуваного житлового комплексу громадський транспорт не запланований. Ще й цей ліфт…
 
*
Не їздить, торохкотить, або ж ви не можете з нього вийти – звичайний стан для українського ліфта. Виключенням з цього правила мав би стати ліфт у нашій новобудові, точніше їх цілих два – пасажирський та вантажний. Однак, ні в перший місяць після нашого заселення, ні на шостий місяць нашого проживання в омріяній власній квартирі ліфти не запрацювали. Всі будівельні матеріали для ремонту доводилося носити на дев’ятий поверх, піднімаючись по східцях. Проте у всьому є свої плюси – після декількох місяців таких навантажень мої біцепси виглядають не гірше, ніж у самого Жана-Клода Ван Дамма. Керуюча компанія «ЖКК», якій управління капітального будівництва довірило обслуговування нашого будинку пообіцяла, що ліфти почнуть працювати лише після заселення 70% мешканців у будинок. Проте, Керуюча компанія «ЖКК» не забула виставити 25 гривень у рахунку за обслуговування будинку вже за перший місяць нашого проживання у новобудові, в якій ліфт не працює.
 
Нарешті, на восьмому місяці нашого проживання у новобудові після численних скарг мешканців на компанію «ЖКК» ліфт таки запустили. Для нашої родини ця подія стала, як ніколи, радісною та актуальною, адже Наталія була вже тоді на шостому місяці вагітності, їй було важко підніматися на дев’ятий поверх пішки. Щоправда, попрацював ліфт лише два дні та зупинився. В компанії «ЖКК» нам пояснили, що трос ліфта просто стерся, крім цього двигун згорів. «Що Ви хотіли? Самі винні! Перевозили на ньому цемент, цеглу, будівельні суміші? Тепер майте!» - сказали.
 
Мої заперечення з приводу того, що ліфт взагалі-то новий, таким чином обладнання в ньому має бути нове, а відтак не зрозуміло, як так сталося, що за день роботи згорів двигун, а трос майже стерся, працівниками «ЖКК», які дуже нагадували просто ЖЕКівців, не були сприйняті та почуті. Відтак, довелося скидатися всім будинком на його капітальний ремонт. Але й після «капітального ремонту» від компанії «ЖКК» наш ліфт скрипів, наче моя теща Раїса Василівна, коли одягає чобітки перед виходом на вулицю. Тільки голосніше ...
 
*
- Мешканка нашого міста Наталія Жабченко народила дитину в ліфті, який застряг між четвертим та п’ятим поверхом, - розповідали місцеві новини того радісного для мене дня. - Цей випадок стався в новозбудованому будинку, де мешкала породілля. Медики посадили породіллю у візок і зайшли в ліфт, однак він майже відразу ж зупинився між четвертим та п’ятим поверхами разом з породіллею, лікарями і ліфтершею. Ліфт у новобудові ламався часто, тому в кабіні перебували дерев'яні палиці, якими в такому випадку відчиняли двері і розводили контакти, проте цього разу зробити це не вдалося. У жінки відійшли води й почалися перейми. Лікарям довелося приймати пологи у зупиненому ліфті без будь-яких інструментів та ліків. Лише через годину ліфт піддався працівникам ДСНС, але до цього часу жінка вже народила сина. Зараз хлопчик почувається добре.
 
- Ну, випадок стався, нічого неординарного нема. Ліфт – це технічний засіб транспортний, який може і зупинятися, – прокоментував ситуацію головний інженер Керуючої компанії «ЖКК» Лаврентій Мікоян. 
 
Ось так я став батьком. Сина вирішили назвати Костянтином, що у перекладі з латинської означає стійкий, бо стійкість, безперечно, йому знадобиться в майбутньому житті у нашій країні…
 
Шановні читачі «України Комунальної».
 
Звертаємо вашу увагу, що цей текст є витвором фантазії автора. Будь-яка схожість з конкретними реальними особистостями в будь-якій країні носить абсолютно випадковий характер і не може слугувати приводом для судового позову.
 
Комунальний Байкар
 
Коментарі (0)