Рус Укр
ГоловнаКомунальні байкиМіські проекти«Обережно, бурульки!», або хто відповідає за чищення дахів
Новини ЖКГ
15 Березня 2024 p.
26 Лютого 2024 p.
08 Лютого 2024 p.
31 Січня 2024 p.
29 Січня 2024 p.
18 Січня 2024 p.
08 Січня 2024 p.
13 Грудня 2023 p.

«Обережно, бурульки!», або хто відповідає за чищення дахів

Сніг і ожеледь – це ще не вся атрибутика зимового періоду. До всього ж, комунальникам доводиться боротися і з бурульками. Хто і як відповідає за очищення дахів від льоду? – у історії Комунального Байкаря.
«Обережно, бурульки!», або хто відповідає за чищення дахів
Новини по темі

 «Нарешті за декілька років зима справжня», - подумав я, милуючись дивакуватими візерунками, які художник-мороз намалював на моєму вікні. На вуличному термометрі показувало мінус 20, тож я вирішив не одягати свій звичний сірий костюм. У ньому з нашою економією тепла можна просто задубнути в Управлінні житлово-комунального господарства облдержадміністрації, де я, Ростислав Любченко, досі працюю першим заступником начальника. Одягнув теплий светр, куртку-пуховик замість кашемірового пальта, яке нам, чиновникам середньої ланки просто необхідно носити, відповідно до свого «табелю про ранги», і пішов на роботу пішки, оскільки мій службовий «Ланос» не захотів заводитися у такий мороз.

За 25 хвилин неквапливої прогулянки я дійшов до нашого Управління. Порівнявшись із ганком, вперся у сигнальну стрічку та надпис на дерев’яному щитку «Обережно, падіння бурульки» і далі меншими літерами «Вхід в Управління із внутрішнього двору». Піднявши голову до гори, я побачив, що з даху чотириповерхової будівлі Управління дійсно звисають бурульки. Великі й не дуже, товсті й тонкі, але обов’язково із загостреним, як лезо меча, кінцем. «Не дай Боже, така бандура зірветься, коли хтось буде проходити, це ж потім проблем не уникнути, з прокуратури не вилазитимемо», - подумав я і поспішив до запасного входу, бо запізнюватися начальству – подавати поганий приклад підлеглим.
 
У кабінеті начальника управління вже відбувалося жваве обговорення – йшла «летючка» - так ми називали наші планерні наради. Питанням номер один сьогоднішньої п’ятниці було вирішення питання про очищення даху будівлі нашого Управління від бурульок.
 
- Хто у нашому місті має збивати лід із дахів? – запитав начальник Управління нашого юриста Сергія Караваєва, якого ми всі позаочі звали «Коломбо» за його незмінний кремовий осінній плащ та дивакуватий прищур. 
 
- Згідно чинного законодавства, - почав монотонно пояснювати своєю тільки зрозумілою йому юридичною мовою Сергій, - це прямий обов’язок установ та організацій, на балансі яких перебуває будинок. 
 
Відповісти на поставлене питання так, щоб після відповіді стало зовсім нічого не зрозуміло і з’явилося ще сотні зо дві додаткових питань – це вищий пілотаж та восьмий дан «дзен» для юриста.
 
- Чорти б тебе вхопили, Сергію Михайловичу, - по обличчю шефа було видно, що він уже закипає, - ти хоч раз можеш пояснити доступною людською мовою – хто винен і з кого мені питати? От стосовно будівлі нашого Управління, яке ми орендуємо у Управління майном обласної ради, скажи, хто несе відповідальність за дах?
 
- Оскільки ми є лише орендарями приміщень, тобто кабінетів, а не самої будівлі, - вже більш конкретно почав говорити наш управлінський «Коломбо», балансоутримувачем будівлі та даху теоретично вважається Управління майном обласної ради.
 
- Не зрозумів, тобто як це – теоретично? А практично? Блін, Сірьожа, не виводь мене, бо зараз сам підеш збивати оті бурульки своїм «айфоном».
 
- Практично, коли облрада створювала Управління майном, то взяла і передала йому на баланс цілу будівлю, без конкретного опису, а сам акт-приймання передачі десь було втрачено, а скоріш за все він ніколи і не складався, тож виходить, що дах з бурульками є практично, а балансоутримувач – є лише теоретично, - невесело резюмував Караваєв. 
 
- Так, все зрозуміло, все доведеться робити самим, з тих лінивців із Управління майном нічого не візьмеш, - констатував наш шеф. - Ну, добре, в кого є які пропозиції щодо того, яким чином ми будемо збивати бурульки?
 
- Для вироблення чітких пропозицій та збалансування інтересів всіх зацікавлених сторін я пропоную створити робочу групу з числа працівників нашого управління, можливо із залученням громадськості, яка має комісійно обстежити дах, обміряти та описати всі бурульки та прийняти виважене рішення, - запропонувала провідний спеціаліст із сектору розвитку, реформ та інвестицій ЖКГ Інеса Альбертівна. 
 
Інеса Альбертівна працювала в нашому управлінні вже понад 15 років, і весь цей час керувалася одним і тим же життєвим принципом чиновника: колективна відповідальність – це найкращий вихід із будь якої ситуації. Перефразувавши на сучасний лад, можна сказати так, що життєвим кредо цієї жінки був девіз «У будь-якій незрозумілій ситуації наполягай на створенні робочої групи».
 
- Ну добре, Ви як завжди праві, Інеса Альбертівна! Так і зробимо, давайте створимо робочу групу із п’яти чоловік, опрацюєте всі можливі варіанти способів та шляхів збивання бурульок та по обіді покладете мені на стіл протокол засідання з рекомендаціями. Це моя Вам така команда на сьогодні, а тепер – за роботу!, - команда шефа стала сигналом для закінчення «летючки».
 
У нашому Управлінні доручення шефа звикли виконувати сумлінніше, ніж навіть норми Закону «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації», тому ще не закінчилася обідня перерва, а на його столі вже лежав протокол засідання робочої групи з вирішення питання боротьби з бурульками. Шеф негайно взявся вивчати його зміст. Поки він його читав, палітра емоцій на його обличчі різко змінювалася – від гніву до щирої посмішки. Ну а як ще сприймати отаке:
 
«Головний науковий консультант Управління Макаренко Я.М. звернув увагу на доцільність використання у боротьбі з бурульками сучасних наукових розробок. Зокрема, запропонував зрізати лазером або парою бурульки. Зауважив, що якщо вчені міста розведуть руки і скажуть, що бурульки можна тільки ломом збивати, то будемо збивати ломом».
 
«Керівник комітету з конкурсних торгів Управління Василенко П.С. запропонував з метою вирішення проблем збивання бурульок закупити додатково 2 ліктьових авто підйомники».
 
«Начальник штабу цивільної оброни Управління Низельскьий В.С. запропонував залучити до збивання бурульок демобілізованих ветеранів АТО – снайперів, для чого їм видати по пневматичній рушниці та по дві пачки набоїв».
 
«Перший заступник начальника Управління Любченко Р.Я. запропонував залучити до боротьби з бурульками альпіністів зі спортивного клубу «Еверест» як приватних осіб з оплатою їх послуг з резервного фонду». 
 
Така моя пропозиція потребує деякого пояснення. Працюючи вже довгий час із шефом, я вже пристосувався до його звичок, бажань та інтересів і міг їх вгадати з вірогідністю 98%. Знаючи про те, що рідний син шефа Євген є засновником спортивного клубу «Еверест», я точно знав, що така пропозиція зацікавить шефа і він її прийме як єдиний можливий варіант боротьби з бурульками на даху нашого Управління.
 
Отримавши в канцелярії протокол робочої наради з резолюцією шефа «Пропозицію Любченко прийняти, в роботу, фінвідділ – виділити кошти з резервного фонду» я впевнився, що таки і цього разу мене інтуїція не підвела і жадібність – то є такий самий улюблений з гріхів, як казали у фільмі «Адвокат диявола»…
 
Таким чином, наступного понеділка я маю досить чітке та ясне завдання – укласти договір зі спортивним клубом «Еверест», взяти у них рахунок та замовити гроші у казначействі. Складного – нічого, і шефу вгодив, і себе звільнив від прийому громадян, які вже всі телефони обірвали питанням безплатної повірки лічильників. Чим далі, тим мені все більше подобається буди чиновником, бути при владі. Може залишитися працювати тут до пенсії?
 
Комунальний Байкар
 
Шановні читачі «України Комунальної».

Звертаємо вашу увагу, що сюжет, місце дії та всі дійові особи цієї історії є витворами фантазії автора. Їхня схожість та співпадіння з конкретними реальними обставинами та особистостями в будь-якій країні носить абсолютно випадковий характер і не може слугувати приводом для судового позову.
 
Коментарі (0)