Рус Укр
ГоловнаПублікаціїУтилізація ТПВ Негативну дію відходів «зніматимуть» штрафами
Новини ЖКГ
13 Вересня 2019 p.
11 Вересня 2019 p.
10 Липня 2019 p.
21 Червня 2019 p.
23 Травня 2019 p.
17 Травня 2019 p.
24 Квітня 2019 p.
23 Квітня 2019 p.
11 Квітня 2019 p.

Негативну дію відходів «зніматимуть» штрафами

Нардепів закликають запобігти негативній дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище. З цією метою у Верховній Раді зареєстровано відразу три законодавчі ініціативи. Особливий акцент законотворці ставлять на штрафах.

За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, в Україні станом на 1 серпня ц.р. у 398 населених пунктах (за винятком територій АР Крим, м. Севастополь, Луганської та Донецької областей) впроваджується роздільне збирання побутових відходів.

У 15 населених пунктах працюють 20 сміттєсортувальних ліній. Утилізація побутових відходів здійснюється на сміттєспалювальному заводі в м. Києві, а також експлуатуються сміттєспалювальна установка в м. Люботин Харківської області та дві пересувні сміттєспалювальні установки в м. Харків. 

Окрім цього, у 22 населених пунктах будуються сміттєсортувальні комплекси. «З метою надання якісних послуг із вивезення побутових відходів та охоплення всього населення цією послугою у 2015 році передбачено придбання на суму понад 38 млн грн більше 14 тис. контейнерів для збирання побутових відходів, з них біля 3 тис. контейнерів для роздільного збирання побутових відходів, та 129 спеціально обладнаних транспортних засобів на суму майже 83 млн грн.» - йдеться у повідомленні Міністерства.

При цьому підкреслюється, що закупівлю контейнерів та сміттєвозів заплановано за рахунок коштів місцевих бюджетів, з фондів охорони навколишнього природного середовища, та за рахунок коштів приватних підприємств.

На 48 полігонах наявна система збирання фільтрату: на 28 з них - система знезараження фільтрату, на інших – влаштовано або резервуари накопичувачі, або фільтрат накопичується у вигрібах, лотках, звідки періодично транспортується на міські очисні споруди.

Поряд з цим, у Мінрегіоні відзначають, що в Україні збільшилась кількість полігонів, на яких влаштовано систему вилучення біогазу та встановлено когенераційні установки для вироблення теплової чи електричної енергії. Зокрема, систему вилучення біогазу влаштовано на 12 полігонах. З них на 7 полігонах біогаз факельно спалюється, на решті – експлуатуються когенераційні установки.

Загалом це майже увесь позитив у сфері поводження з побутовими відходами, адже екологічна ситуація в країні від цього покращилася мало і в порівнянні з іншими країнами виглядає вкрай сумно. До прикладу, протягом 2014 року в Україні утворилося 343,5 млн тонн відходів, з них було перероблено та утилізовано близько 4,2% побутових відходів: 1,7% - спалено, 2,5% - потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи. За інформацією Мінрегіону, у провідних європейських країнах (Данія, Швеція, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Австрія) захороненню підлягає менше 5% твердих побутових відходів, 35% - перероблюється; 15% йде на компостування та отримання біогазу, а залишки твердих побутових відходів в обсязі 50% в більшості ведучих країн потрапляє на спалювання.

Тож, питання розвитку сфери поводження з відходами, створення дієвого організаційно-економічного механізму залучення відходів у господарський обіг, запровадження новітніх технологій утилізації відходів, стимулювання екологічних інвестицій тощо залишаються, як і раніше, актуальними. Деякі з них народні обранці почасти беруться вирішувати на законодавчому рівні. Так, нещодавно під куполом Верховної Ради було зареєстровано декілька законопроектів, які спрямовані на запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище - №№3198, 3199 та 3200.

Згідно з пояснювальною запискою першого з них, досягнення зазначеної мети передбачає визначення та впровадження правових, організаційних, економічних засад та врегулювання правовідносин у сфері поводження з відходами для створення в Україні ефективної системи роздільного збирання, комплексного перероблення та утилізації відходів, збільшення обсягів їх використання, впровадження європейського досвіду функціонування такої системи.

Читайте також: Енергонезалежність: депутати взялися за сміття

Таким чином, проектом Закону №3198 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище» парламентарям пропонується: внести зміни до Закону України «Про відходи», зокрема, визначити поняття відходів кінцевого споживання продукції (матеріалів), що охоплює відходи упаковки, відпрацьовані мастила (оливи), зношені шини, відходи електричного та електронного обладнання, а також створити саморегулюючі організації для кожного виду зазначених відходів кінцевого споживання продукції, які будуть неприбутковими об’єднаннями та гарантованими постачальниками послуг із збирання, перероблення та утилізації відходів кінцевого споживання продукції.

Окрім цього документом передбачається закріплення на законодавчому рівні принципу «розширеної відповідальності виробника/імпортера продукції». Згідно з ним, імпортери/виробники зазначеної продукції мають нести відповідальність за поводження з відходами, які утворюються від використання виробленої/імпортованої ними продукції на всіх її етапах життєвого циклу (пункт «б» статті 17 Закону України «Про відходи»).

Поряд з цим, законопроектом №3198 пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, підвищив розміри штрафних санкцій на посадових осіб, та доповнити Закон України «Про відходи» новою статтею 42-1 щодо введення штрафних санкцій, які застосовуються до суб'єктів господарювання за правопорушення у сфері поводження з відходами. Так, за порушення вимог щодо забезпечення збирання, оброблення (перероблення) та утилізації відходів кінцевого споживання продукції запроваджується штраф від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За порушення строків та порядку надання інформації про обсяги виробництва та імпорту окремих видів продукції, використання яких призводить до утворення відходів кінцевого споживання продукції, збирання, оброблення (перероблення) та утилізації відходів кінцевого споживання продукції, а також їх приховування, перекручення або відмову від надання інформації про обсяги виробництва та імпорту - від 100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За невиконання зобов’язань виробниками та імпортерами продукції в Україну щодо забезпечення збирання, перероблення та утилізації відходів кінцевого споживання продукції - у розмірі суми податку, який справляється за утилізації відходів кінцевого споживання продукції в поточному році, тощо.

Також проектом №3198 визначена компетенція органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, встановлюються чіткі обов`язки суб`єктів господарювання у сфері поводження з окремими видами відходів щодо забезпечення збирання, перероблення та утилізації цих відходів, запобігання негативної дії відходів на довкілля та здоров’я населення України; запроваджується прозора системи обліку і звітності, інформування зацікавлених суб’єктів та населення щодо стану справ у цій сфері, система постійного моніторингу у сфері поводження з відходами, як вторинною сировиною; встановлюються та додаються цільові показники із забезпечення утилізації відходів.

Проектами Законів №3199 та №3200 передбачаються зміни до Податкового та Бюджетного кодексів щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище.

Зокрема, законопроектом №3199, згідно з пояснювальною запискою, пропонується розширити базу оподаткування екологічного податку, передбачивши справляння цього податку за утилізацію відходів кінцевого споживання продукції, платниками якого є імпортери та виробники продукції в упаковці, шин пневматичних гумових, мінеральних чи синтетичних олив (масел), електричного та електронного обладнання.

Читайте також: Утилізація ТПВ: столиці обіцяють покращення

При цьому зауважується, що ставки податку за утилізацію відходів кінцевого споживання продукції встановлюються в залежності від обсягів імпорту чи виробництва окремих видів продукції, використання (експлуатація) якої призводить до утворення відходів кінцевого споживання продукції. Звільняються від сплати екологічного податку, який справляться за утилізацію відходів кінцевого споживання продукції, платники, які здійснюють імпорт чи виробництво продукції в упаковці, шин пневматичних гумових, мінеральних чи синтетичних олив (масел), електричного та електронного обладнання, які: самостійно здійснюють комплекс заходів, відповідно до затверджених норм утилізації відходів кінцевого споживання продукції, в місцях утворення таких відходів, забезпечуючи їх приймання, збирання, вивезення, оброблення (перероблення) на власних потужностях і передачу чи постачання іншим суб'єктам господарювання для утилізації; або є членами Cаморегулюючої організації у сфері поводження з відходами кінцевого споживання продукції та сплатили цільові внески відповідно до вимог Закону України «Про відходи».

Законопроектом №3200 відповідно з метою цільового та ефективного використання коштів, які надійшли від сплати екологічного податку за утилізацію відходів кінцевого споживання продукції, Верховній Раді пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу для зарахування коштів від його сплати до спеціального фонду Державного бюджету України та справляння на забезпечення збирання, перероблення та утилізацію відходів кінцевого споживання продукції у вигляді щоквартальних субсидій Саморегулюючим організаціям у сфері поводження з відповідними видами відходів кінцевого споживання продукції.

На думку розробників зазначених ініціатив – групи депутатів від «Блоку Петра Порошенка» - їхнє прийняття створить організаційно-економічний механізм поводження з відходами, простимулює приток інвестицій, розвиток і використання нових технологій у цій сфері поводження з відходами, створить умови для максимального залучення відходів у господарський обіг як вторинних ресурсів, а також сприятиме покращенню екологічної ситуації в країні.

Лишається лише зауважити, що до цього моменту з початку року у Верховній Раді було зареєстровано понад десяток подібних, дотичних і альтернативних ініціатив. Однак найбільш близький до статусу Закону законопроект №1742 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з побутовими відходами». Як зазначалося раніше, ним передбачається передати повноваження з питань перероблення та захоронення побутових відходів, а також встановлення тарифів в цілому на поводження з побутовими відходами органам місцевого самоврядування, що призведе до демонополізації ринку послуг із перероблення та захоронення побутових відходів та стрімкого розвитку новітніх технологій у сфері поводження з побутовими відходами.

Анастасія Люк

 
Коментарі (0)