Рус Укр
ГоловнаПублікаціїАналітика ЖКП: перезавантаження в третьому наближенні
Новини ЖКГ
22 Листопада 2017 p.
08 Листопада 2017 p.
07 Листопада 2017 p.
31 Жовтня 2017 p.
27 Жовтня 2017 p.
24 Жовтня 2017 p.
13 Жовтня 2017 p.
12 Жовтня 2017 p.
06 Жовтня 2017 p.
21 Вересня 2017 p.

24СМИ:


ЖКП: перезавантаження в третьому наближенні

Розробники нової версії Закону «Про житлово-комунальні послуги» попрощалися з громадським контролем, безготівковими субсидіями, мінімальними нормами ЖКП і повною забороною на встановлення автономного опалення в окремих квартирах.

Депутати перехопили в урядовців «м'яч» реформування житлово-комунального законодавства. Профільний комітет парламенту схвалив альтернативний проект Закону «Про житлово-комунальні послуги» №1581-д, що покликаний замінити чинний закон.

Новий проект розроблено у зв'язку з тим, що в листопаді Верховна Рада відправила аналогічний урядовий проект, який нудиться в стінах парламенту з серпня 2014 року і вже двічі реєструвався, через низку зауважень науково-експертного управління на повторне перше читання.
 
За словами профільного комітету, розробники депутатського проекту врахували зауваження і провели «роботу над помилками».

З чистого аркуша

Принципова відмінність проекту №1581-д від урядового законопроекту — автономність і конкретність.
 
Проект Кабміну, по суті, — гібрид нинішнього законодавства з нововведеннями. У ньому частково збережена структура чинного закону. Практично в незміненому вигляді в проект перенесений розділ про повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування. Продубльовані статті, в яких зараз прописана вертикаль нормативного регулювання у сфері ЖКП, деякі терміни — лише злегка відредаговані, тощо.
 
У депутатському проекті нічого цього немає, мінімум загальних і декларативних норм, увагу сконцентровано на регламентації взаємовідносин споживачів, виконавців послуг та перевіряючих, їх прав і обов'язків. Загалом, альтернативний проект виписаний більш чітко і справляє враження цілісного документа. У ньому спрощена класифікація ЖКП — залишена лише функціональна класифікація, а градація послуг за способом затвердження цін/тарифів скасована. У ній немає практичного сенсу.
 
Разом з тим, вимоги до надання окремих послуг у проекті №1581-д, навпаки, прописані більш детально. Так, для постачальників газу встановлені дві додаткові вимоги — дотримання параметрів якості газу та величини його тиску. При цьому знижувати тиск газу нижче мінімально допустимого значення проект прямо забороняє, і одночасно — наділяє споживачів правом на взяття проб газу.

Відповідальність одна на всіх

Водночас, депутатський проект містить цілий ряд ексклюзивних нововведень. Так, з-під його дії виведені послуги, які мешканці багатоповерхівок отримують на умовах самозабезпечення — в рамках Закону «Про ОСББ». А відповідальність встановлюється солідарна - обов'язок зі сплати за ЖКП покладається не лише на споживача, але і на всіх його ближніх: дієздатних громадян, які зареєстровані або проживають у житлі споживача.
 
До речі, саме поняття «споживач комунальних послуг» у проекті конкретизоване: такими розробники запропонували вважати власників житла, а також фізичних і юридичних осіб, які за згодою власника володіють або користуються об'єктом нерухомості, і суб'єктів, у господарському віданні чи під оперативним управлінням яких перебуває нерухомість.
 
 
Нагадаємо, зараз у трактуванні Закону «Про ЖКП» споживач — це фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу.

Квартира — не місце обліку

Ще одне принципове нововведення — чітке розмежування точок комерційного обліку комунальних послуг у багатоповерхівках і будинках приватного сектора. З приватними будинками все просто — комунальні послуги (за винятком вивезення побутових відходів) проект пропонує враховувати за даними лічильників. А ось у багатоквартирних будинках облік послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води, теплопостачання та водовідведення проектом передбачено на рівні будинкових лічильників. При цьому прямо зазначено, що квартирні лічильники не є точкою комерційного обліку.
 
Більше того, при відсутності будинкових лічильників розробники запропонували здійснювати комерційний облік за нормами споживання — на інженерному введенні, а показання квартирних лічильників враховувати лише при розподілі між споживачами обсягів розрахованої послуги. Якщо будинковий лічильник є — розподіляти між власниками квартирних лічильників обсяг послуги, зафіксовані будинковим лічильником.
 
Виняток проектом передбачено лише для ситуації, коли індивідуальними вузлами обліку в багатоповерхівці оснащені всі житлові та нежитлові приміщення. В цьому разі комерційний облік може здійснюватися за показаннями квартирних лічильників — але за умови, що на такий облік згодні і співвласники багатоквартирного будинку, і виконавець послуги.
 
Зараз, як відомо, Закон «Про ЖКП» взагалі не регламентує комерційний облік комунальних послуг, а урядовий проект допускає встановлення лічильника в будь-якому місці — як на рівні будинку, так і на рівні квартири, — за угодою сторін.
 
Крім цього, за правилами надання ЖКП, затверджених Постановою КМУ №630, при наявності будинкових лічильників плата і сьогодні нараховується з урахуванням їх показань. Однак зараз акцент в нормативах зроблений на абонентах без лічильників. Так, у будинках, частково обладнаних квартирними водомірами, правила пропонують стягувати плату з урахуванням показань будинкового лічильника лише з власників квартир, не обладнаних індивідуальними приладами обліку.
 
Тому не виключено, що прийняття депутатського проекту призведе до перегляду діючих правил.

Оплатіть друк і чорнило

Одне безсумнівно: у разі прийняття проекту перебудовуватися на новий лад доведеться всім учасникам комунальних відносин. Комунальникам він дозволяє припиняти надання послуг при недопуску виконавця в приміщення, що належать споживачеві — для огляду, зняття показань лічильника, заміни обладнання або ліквідації аварії. Споживачам — наказує ремонтувати за власний рахунок внутрішньобудинкові системи газопостачання. Для компаній, які вивозять побутові відходи, — встановлює критерій якості послуги: дотримання графіка. А при оформленні актів-претензій — дозволяє обходитися без представників ОСББ і керуючих, якщо вони не з'явилися на вимогу споживача.
 
Не можна не згадати і про те, що проектом вводиться додатковий комунальний платіж: плата за клієнтське обслуговування — компенсація виконавцям послуг (крім газо- та електропостачання) витрат на укладання та адміністрування договорів, якщо договори укладаються з кожним співвласником багатоповерхівки.
 
Причому новий платіж будуть стягувати за замовчуванням, незалежно від того, хто керує будинком: безпосередньо співвласники, ОСББ або керуючі. Виключення встановлено лише для будинків, в яких ОСББ є колективним споживачем, і для будинків, в яких договори з виконавцями укладені управителем від свого імені, але за рахунок співвласників.
 
Хоча в будинках з керуючими споживачам все одно доведеться витратитися — згідно з проектом, керуючому за клопоти покладається комісійну винагороду.

Договірний армагеддон

Втім, результати переформатування комунального законодавства учасники ринку ЖКП відчують не раніше весни — навіть якщо закон буде прийнято в найближчі тижні. За планами розробників, він набуде чинності через 3 місяці після офіційного опублікування.
 
При цьому деякі власники квартир із цієї дати здобудуть право на встановлення систем автономного опалення. Мешканцям будинків, в яких не менше половини квартир відключено від тепломереж, проект дозволяє відключатися від централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Правда, ця норма почне діяти лише після того, як Кабмін розробить відповідний порядок.
 
 
У повну силу оновлений закон, як очікується, запрацює з 1 січня 2017 року. З цієї дати повинні вступити в силу два ключових нововведення — вимога про обов'язкове страхування відповідальності управителя і норма про надання пільг і субсидій виключно в грошовій формі. Правда, не факт, що це вдасться реалізувати на практиці. Про перехід до адресної соціальної допомоги в Україні говорять давно, але далі розмов справа не йде. До того ж, поправка про виплату субсидій на руки може «загубитися» при доопрацюванні проекту.
 
А ось переукладання договорів зі всіма постачальниками комунальних послуг — цілком реальна перспектива. Проект пропонує виконавцям ЖКП укласти із споживачами нові договори до 1 січня 2017 року.

Зауваження в мету не потрапили

Що ж стосується зауважень парламентських експертів, в депутатському проекті вони враховані лише частково. Так, розробники проігнорували побажання експертів про посилення вимог до керуючих: обов'язкове ліцензування, нагромадження коштів для проведення капремонтів виключно юрособами, встановлення кваліфікаційного цензу, страхування фінансової відповідальності. Не враховані рекомендації щодо чіткої регламентації переліку послуг, що надаються в рамках договору про управління багатоквартирним будинком та про встановлення більшого граничного строку, після закінчення якого стягується пеня.
 
Але головне — не враховані соціально орієнтовані рекомендації. Експерти виступили проти різкої лібералізації управління багатоповерхівками і рекомендували хоча б на першому етапі запровадити держрегулювання — щоб запобігти різкому подорожчанню послуг. Не почутий і заклик про доповнення проекту статті про мінімальні норми ЖКП: за оцінкою експертів, заміна норм споживання соцнормативами обмежила в правах деяких споживачів.
 
В цьому відношенні депутатський і урядовий проекти — брати-близнюки. Обома проектами встановлюються вільні ціни на управління житлом, обома — вилучається діюча зараз норма про відшкодування збитків комунальникам при встановленні місцевою владою занижених тарифів, а соціальний захист зводиться до застосування соціальних нормативів. Одним словом, сфера комунальних послуг перекладається на ринкові рейки.
 
Зараз у законі закріплені принципи доступності ЖКП для всіх споживачів та забезпечення випередження зростання доходів населення над зростанням тарифів. Вони не діють повною мірою, але є. Обидва проекти ставлять на них хрест. Примітно, також в обох проектах не знайшлося місця ні для громадських слухань, ні для громадського контролю, а в депутатському проекті про контроль за дотриманням житлово-комунального законодавства взагалі немає ні слова.
 
Залишається лише додати, що прийняття переписаного набіло Закону «Про ЖКП» крім іншого загрожує скасуванням деяких норм, привнесених в комунальне законодавство зовсім недавно. Так, з жовтня в Україні введено в дію поправки про нарахування субсидій учасникам АТО за спеціальними правилами. З кінця липня в законі міститься норма, що пропонує нараховувати плату виключно за показаннями лічильників на кінець розрахункового періоду. Депутатський проект аналогічних норм не містить, у зв'язку з чим мимоволі згадується афоризм: «краще — ворог хорошого».
 
Володимир Артеменко, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
 
Коментарі (1)
Коля
29 Грудня 2015 p. 21:43
Це лише всього-навсього проект, і скоріше всього, він ніколи не стане законом, хоча ідеї містить непогані.

загрузка...