Розбудова України як демократичної європейської держави висуває на порядок денний питання відкритості та прозорості владних інституцій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів природних монополій, рівноправного партнерства із суспільством та залучення громадян до формування і реалізації державної та регіональної політики.
Питання взаємодії з громадськістю є одним із ключових в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка була підписана та ратифікована Україною 16 вересня минулого року. Зокрема, в тексті Угоди зазначено, що взаємодія держави з громадянським суспільством на основі партнерства є наріжним каменем успішної політики у цій сфері та конче необхідна для розвитку України як правової, демократичної і соціальної держави. Досвід демократичних держав світу засвідчує, що саме суспільна участь сприяє більшій ефективності державного управління, відкритості та прозорості діяльності державних органів, підвищує рівень довіри громадян до влади.
Проте, для сучасної України характерним є ще недостатній ступінь демократичності, а відповідно й ефективності нашої системи влади. Більш як двадцятирічна практика незалежного розвитку показала, що різні гілки влади по-своєму тлумачать національні інтереси і свою роль у їхньому досягненні. Утвердження демократичних засад в суспільстві гальмують також висока забюрократизованість апаратів і управлінських процедур у державній владі й самоуправлінні на тлі ще низької політичної й управлінської культури чиновництва; надмірна монополізація економіки, тотальна корумпованість при використанні бюджетних коштів, «відкатна» система виконання робіт та надання послуг за державні кошти.
Різке підвищення тарифів на опалення, електроенергію та водопостачання, яке сталося впродовж 2014 року, а також встановлення нових тарифів на газ для населення з 1 квітня 2015 року без зрозумілого суспільству пояснення економічних причин такого зростання, призведе до того, що воно взагалі втратить останні відсотки довіри до працівників житлово-комунальної сфери та припинить оплачувати рахунки за комунальні послуги, якість яких навряд підвищиться пропорційно підвищенню плати за них. Недовіра з боку суспільства та завищені очікування неодмінно призведуть до погіршення відносин між споживачами, владою та комунальниками, адже немає процедури доступу до всіх первинних документів в тарифах природних монополій та первинних ринків.
Дещо знизити градус недовіри між споживачами та житлово-комунальними підприємствами може Закон України №183-VIII «Про відкритість використання публічних коштів», котрий Президент Петро Порошенко підписав 3 березня.
Зауважимо, цей документ розроблено і прийнято з метою забезпечення публічного доступу та інформаційної відкритості щодо використання публічних коштів платників податків України, які витрачаються розпорядниками коштів державного і місцевого бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного страхування і органами пенсійного фонду.
Під публічними коштами Закон №183-VIII розуміє кошти державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності (казенні та комунальні підприємства), отримані ними від їхньої господарської діяльності.
Для оприлюднення вказаної інформації створюється Єдиний веб-портал використання публічних коштів. Він буде офіційним державним інформаційним ресурсом у мережі Інтернет, на якому розміщуватиметься інформація згідно з цим Законом. Нормами Закону №183-VIII розпорядників коштів державного і місцевого бюджетів, суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, фондів загальнообов’язкового державного страхування і органів пенсійного фонду зобов’язано оприлюднювати щоквартально на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, інформацію про заплановане та фактичне використання публічних коштів, зокрема за договорами, на службові відрядження. Форма такої інформації затверджується Кабінетом Міністрів.
Ст. 3 Закону №183-VIII визначено, що у разі використання коштів підприємств, отриманих ними від їхньої господарської діяльності, такі підприємства щорічно, не пізніше 31 січня року, наступного за звітним роком, оприлюднюють відомості про:
- підприємство (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника);
- орган управління майном підприємства (найменування, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника);
- обсяг платежів за договорами за звітний період - у розрізі товарів, робіт і послуг;
- відомості про договори, укладені за звітний період, загальна вартість яких перевищує 1 млн грн (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), строк дії договору);
- відомості про стан виконання договорів, укладених за попередні звітні періоди, які продовжують виконуватися, загальна вартість яких перевищує 1 млн грн (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), обсяг платежів за договором у звітному періоді, наявність або відсутність претензій і штрафних санкцій, що виникли в результаті виконання договору, акти виконання договору (акти наданих послуг, приймання-передачі, виконаних робіт) за наявності).
У разі використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування та коштів Пенсійного фонду, підприємство, установа, організація оприлюднюють, окрім вищезазначеної інформації, також інформацію про стан виконання договорів, незалежно від суми закупівлі, а також іншу інформацію про кількість службових відряджень, у тому числі із зазначенням кількості закордонних відряджень, загальний обсяг витрат на службові відрядження, у тому числі із зазначенням обсягу витрат на закордонні відрядження.
Окрім цього, на єдиному веб-порталі використання публічних коштів у режимі реального часу оприлюднюватиметься також інформація про платіжні транзакції на єдиному казначейському рахунку. Щоправда, порядок оприлюднення зазначеної інформації визначається Кабінетом Міністрів, який може своєю постановою замінити або імітувати прозорість транзакцій і засекретити від суспільства важливу інформацію.
Утвердження анархо-демократичної тенденції в Україні, як і в деяких інших постсоціалістичних країнах, пов’язане насамперед із вузькою соціальною базою демократії, в умовах якої, самодіяльне населення «готове чинити опір будь-якому «державному ярму», чи то буде авторитарний комуністичний, чи націоналістичний режим або демократична держава, оскільки планований ними успіх будь-якою державою може бути обмежений. Звуження соціальної бази демократії відбулося внаслідок того, що значній частині населення України не були навіть частково забезпечено очікування, які народ покладав на самостійність Української держави під час доленосного всенародного референдуму 1991 року. Тож лише довіра між суспільством, владою та комунальниками зможе врятувати ЖКГ від колапсу, а укріпленню цієї довіри неодмінно сприятиме Закон №183-VIII, за реалізацію якого несе відповідальність як суспільство, так і Кабінет Міністрів.
Андрій Осадчий
