Початок нового тижня пленарних засідань Верховної Ради, здається, поставив крапку у дворічній боротьбі нардепів за порядок встановлення цін і тарифів на електроенергію і природний газ для населення. 10 лютого парламентарі прийняли у другому читанні та в цілому проект Закону №0919 «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення цін (тарифів)», який був ініційований депутатом VII скликання від «Партії Регіонів» Павлом Коржем ще на початку 2013 року. За відповідне рішення з другої спроби проголосувало 284 народних обранців. Таким чином, в черговий раз спрацювала «магія двійки», яка супроводжує цей документ на всіх етапах проходження.
Передісторія
Зауважимо, приводом для «внесення змін до деяких законів України щодо встановлення цін (тарифів)», згідно з пояснювальною запискою, послужила правова прогалина щодо повноважень органів державної влади в частині порядку встановлення цін і тарифів на електроенергію і природний газ для населення, яка виникла у результаті набрання чинності Закону України №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року.
Справа в тому, що цим документом було скасовано дію попереднього Закону «Про ціни і ціноутворення» №507-XII від 3 грудня 1990 року, а, відповідно, і його норму, яка визначала порядок встановлення цін і тарифів на електроенергію і природний газ для комунально-побутових потреб населення. За новим Законом державна цінова політика у сфері діяльності суб'єктів природних монополій реалізується відповідно до законодавства про природні монополії (стаття 8 Закону), однак постачання енергоресурсів не відноситься до діяльності у сфері природних монополій, а стосується суміжних ринків.
Тож, законопроект №0919 був розроблений з метою усунення такого правового недогляду. Зокрема, документом передбачається внесення змін до чотирьох нормативно-правових актів: Законів України «Про електроенергетику», «Про засади функціонування ринку природного газу», «Про ціни і ціноутворення», «Про природні монополії». Усі корективи стосуються визначення органу, який встановлює ціни і тарифи на електроенергію та природний газ для комунально-побутових потреб населення та визначає порядок встановлення державних регульованих цін в розмірі нижчому від економічно обґрунтованого розміру. Згідно з документом, таким органом є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Основні нововведення
Так, у статті 12 Закону «Про електроенергетику» пропонується розширити повноваження НКРЕ та додати до перелічених функцій встановлення ціни (тарифи) на електричну енергію, що відпускається населенню для побутових потреб, в тому числі і диференційовані за кількістю спожитої електричної енергії та/або за групами споживачів.
У частині третій статті 4 Закону «Про засади функціонування ринку природного газу» прописується, що до повноважень НКРЕ також належить встановлення:
- цін на товарний природний газ власного видобутку для суб’єктів господарювання, визначених статтею 10 цього Закону;
- роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, у тому числі диференційованих за обсягами спожитого природного газу та/або за групами споживачів;
- граничних цін продажу природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання за попереднім погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного і соціального розвитку;
- граничної ціни продажу природного газу, що використовується суб’єктами господарювання на об’єктах у сфері теплопостачання, у тому числі блочними (модульними) котельнями, установленими на дахах та прибудованими, для забезпечення населення опаленням і гарячим водопостачанням (за умови ведення такими суб’єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води).
Частина перша статті 3 Закону «Про природні монополії» доповнюється словами, що до складу законодавства України про природні монополії входять також Закони «Про засади функціонування ринку природного газу», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про теплопостачання».
У Законі «Про ціни та ціноутворення» пропонується внесення змін до статті 1, 2, 5, 8, 12, 13, 15. Зокрема, визначити державні колегіальні органи суб’єктом здійснення державного регулювання цін та їх відповідні повноваження.
Історія проходження
Примітно, до схвалення нардепами законопроект №0919 йшов довго. І навіть не через те, що потребував значних доопрацювань – його прийняття значно відстрочила зміна влади.
Як згадувалося, у Верховній Раді документ був зареєстрований наприкінці січня 2013 року. В середині травня нардепи вирішили прийняти його за основу у першому читанні і намагалися повернутися до розгляду вже на початку 2014 року, однак не сталося. Фактично, на цей час припала кульмінація революції Гідності, за якою згодом послідувало дострокове завершення роботи Верховної Ради сьомого скликання. Оскільки парламентарі не встигли прийняти остаточного рішення щодо проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення цін (тарифів)» його було повторно подано на розгляд вже нового складу Верховної Ради наприкінці листопада 2014 року.
Варто зауважити, на пленарному засіданні 10 лютого поточного року народні обранці також не поспішали з прийняттям відповідного рішення. З першої спроби за нього проголосувало лише 206 депутатів, 149 не голосувало, хоча й доповідач, нардеп від «Народного фронту» Андрій Іванчук наголосив, що комітетом не була врахована одна поправка. До розгляду законопроекту довелося повертатися під припросини нардепа від «Батьківщини» Сергія Соболєва.
«Шановні колеги, це дуже важливий законопроект. Це законопроект, який регулює питання встановлення цін і тарифів не лише НКРЕ, а затвердження економічного обґрунтування Мінекономіки. Прохання все-таки повернутися ще раз до голосування. Всі поправки враховані. Це дає можливість подвійного контролю за тим, щоб монополісти не зловживали своїми правами монопольними» - підкреслив він.
Підтримала пана Соболева і колега по партії Олександра Кужель. «Дуже прошу вас підтримати цей законопроект, тому що 2 роки, 2 роки ми з комітетом підприємництва старалися розкрити тариф для населення. І, розуміючи сьогодні кваліфікаційний склад комісії НКРЕ, вона не має можливості працювати відокремлено від уряду, розуміючи політичну відповідальність і нашу з вами як коаліції» - звернулася вона до народних обранців.
Прохання подіяли. З другої спроби законопроект дібрав необхідні голоси. Кількість нардепів, котрі не брали участі у голосуванні, зменшилася до 76.
Заковики
У підсумку залишилося лише сказати, що, на думку розробника законопроекту №0919 Павла Коржа, прийняття цього документу вдосконалить правове регулювання повноважень органів державної влади щодо встановлення цін і тарифів на електроенергію і природний газ для населення та встановлення державних регульованих цін в розмірі нижчому від економічно обґрунтованого. Такої ж думки, як видно, і прибічники законопроекту. Однак, лишається одне «але». За висновками Головного юридичного управління, доданими до документу, особливості правового статусу Національної комісії, її повноважень та визначення способу їх реалізації не узгоджуються з частиною першою статті 6 Конституції України. Нагадаємо, згідно з нею державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Управлінням підкреслюється, що вичерпний перелік державних органів, які формально не належать до жодної з «гілок» влади, прямо встановлюється Конституцією України (ЦВК, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, органи прокуратури тощо) та не містить національних комісій регулювання природних монополій.
До того ж, зауважується, що згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про природні монополії» національні комісії регулювання природних монополій є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України. Однак, Основний Закон не встановлює повноважень Президента України щодо утворення інших, крім передбачених у Конституції України, державних органів.
Катерина Ляшевська
