Урядовий проект №4563а, що пропонує поставити хрест на діючому Законі «Про житлово-комунальні послуги», нудиться в парламенті вже більше місяця. Головне науково-експертне управління Верховної Ради визнало його нежиттєздатним і рекомендувало за результатами розгляду в першому читанні повернути на доопрацювання. У парламентських експертів два десятки претензій.
Верховна Рада поточного скликання влаштувати революцію в сфері ЖКП вже не встигне, але у наступників сьогоднішніх депутатів шанси на ухвалення проекту №4563а є.
По-перше, чинний закон не ідеальний і потребує, як мінімум, коригування. По-друге, до порядку денного фінальної сесії парламенту сьомого скликання проект був включений легко і без заперечень, значить, прохідним потенціалом володіє. По-третє, до висновків експертів депутати, як відомо, рідко прислухаються.
При цьому в новому варіанті Закону «Про житлово-комунальні послуги» примітні не тільки гучні норми про пеню та управителях. Нововведень у проекті ціла розсип. Мінрегіон, розробник проекту, запропонував нову філософію надання житлово-комунальних послуг.
До місяця - не в рахунок
Лише кілька статей чинного закону перекочували у проект майже в незміненому вигляді: регулюючі повноваження Мінрегіону, облдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування; встановлюють права-обов'язки одержувачів і виконавців комунальних і житлових послуг.
Читайте також: Правила гри державно-приватного партнерства
З переліку повноважень Мінрегіону «випав» пункт про розроблення науково обґрунтованих нормативів витрат та втрат ресурсів при виробництві, транспортуванні та постачанні житлово-комунальних послуг, проти чого виступили парламентські експерти. З повноважень виконавців послуг вилучені пункти про технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж та про здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир та приміщень. Повноваження обласних та місцевих влад не змінені зовсім. А споживачів розробники проекту наділили правом отримання інформації про інших мешканців будинку, що належить їм житлової площі та загальної площі багатоквартирного будинку. У той же час, проект посилив вимоги до несплати вартості комунальних послуг в період тимчасової відсутності споживача або членів його сім'ї. Зараз ніяких обмежень часу відсутності в законі немає. Розробники проекту запропонували встановити поріг в 30 днів. Послуги можна буде не сплачувати лише за його досягненні.
Навіщо закону принципи?
Рештою статей чинного Закону «Про житлово-комунальні послуги» пощастило менше. Деякі з них запропоновано списати в утиль, інші суттєво змінити. На відміну від закону проект не містить статті про мінімальні норми ЖКП. Не включені в проект і статті, що встановлюють істотні умови договорів між виконавцями/виробниками та отримувачами послуг, а також умови проведення конкурсів на надання ЖКП. У проекті лише згадується, що виконавці можуть брати участь у конкурсах, а якісні і кількісні показники житлово-комунальних послуг є істотними умовами договорів. В минулому можуть залишитися нині діючі принципи державної політики у сфері житлово-комунальних послуг і принципи держрегулювання цін і тарифів на ЖКП.
На зміну ЖЕКам - Управителі
Проект містить новий великий розділ «Особливості надання окремих житлово-комунальних послуг». Головний акцент зроблений на регулювання діяльності Управителів. Статті проекту, що регламентують комерційний облік і застосування соціальних нормативів, також не мають аналогів у чинному законі. Зокрема, облдержадміністрації наділяються правом встановлювати граничний розмір витрат на управління будинком.
У проекті можна виділити чотири ключові нововведення:
- замість трьох послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, з управління будинками та з ремонту приміщень, будинків і споруд, вводиться одна житлова послуга - управління будинком;
- монопольним правом на надання житлової послуги наділяються Управителі. У плані формування тарифів проект перед ними відкриває безмежні можливості: наділяє правом встановлювати вільні ціни. Як наслідок, про балансодержателях розробники не згадали.
- проект встановлює порядок застосування комерційного обліку, суть якого зводиться до правила «двох лічильників»: мешканцям багатоквартирних будинків доведеться платити не тільки за свою квартиру, але і за «той під'їзд». Враховуватись комунальні послуги будуть на домовому сайті комерційного обліку.
- проект змінює умови оплати житлово-комунальних послуг: вводить гучний порядок нарахування пені.
Пеня для всіх і кожного
Під вимогу проекту про сплату пені за «щасливого» збігу обставин може потрапити будь-який житель багатоквартирного будинку. Розробники запропонували стягувати пеню з неплатників «автоматом» після 20 числа місяця, наступного за звітним. А виконавцям дали право повідомляти споживачів про зміну тарифів заднім числом, протягом 10 днів після зміни. В результаті вийшла забійна суміш, що дозволяє стягувати пеню з законослухняних громадян. Наприклад, знаходяться у відрядженні або в лікарні, несвоєчасно отримали квитанцію про оплату або бюджетні виплати, які оплатили послуги до отримання повідомлення про зміну тарифів і т. п.
У зв'язку з цим парламентські експерти наполягають на тому, що змінювати тарифи заднім числом не можна, стягувати пеню рекомендують не раніше ніж з 28 числа третього місяця після звітного, а громадян, яким несвоєчасно виплачується заробітна плата та соціальні виплати від сплати пені звільнити.
Аналогічна ситуація з управителями. Проект наділяє їх правом встановлення цін (по суті квартплати) «за власним бажанням» з першого дня дії нового закону. При цьому мешканці будинків позбавлені права на вибір управителів. У проекті прописано, що призначати їх будуть місцеві влади. Де відшукати стільки кваліфікованих управителів, щоб вистачило всім теж питання невирішене.
Тому існує ризик, що на практиці все закінчиться зміною вивісок ЖЕКів.
Експерти рекомендують хоча б на перших порах не застосовувати вільні тарифи на послуги з управління будинками, а щоб уникнути різкого подорожчання ввести державне регулювання. Серед інших рекомендацій - доповнення проекту нормами про порядок вибору управителя співвласниками будинку і пред'явлення до управителів вимог, як до операторів фінансових послуг - з відповідними вимогами до статутного фонду, ліцензування діяльності та організаційно-правової форми.
Взагалі, недоробок в проекті багато. Наприклад, договори про надання комунальних послуг у багатоквартирних будинках розробники запропонували укладати між виконавцями та особами, уповноваженими співвласниками. Але ця норма суперечить чинному порядку: договору постачальники послуг укладають індивідуальні.
А ось про надання ЖКП в одноквартирних будинках, гуртожитках і житловому фонді соціального призначення, у проекті, навпаки, нічого не говориться. Не визначено в ньому і поняття «розмір економічно обґрунтованих витрат на виробництво ЖКП» і це при тому, що на ЖКП проект дозволяє офіційно заробляти, тобто встановлювати тарифи не нижче рівня економічно обґрунтованих витрат з урахуванням інвестиційної складової (як зараз), а планового прибутку.
Ложка меду
Справедливості заради потрібно відзначити, що є у проекту плюси. У ньому детально описано порядок забезпечення доступу до житла без згоди власників. При цьому права мешканців будинків розширені. В проект включена пряма норма про те, що витрати, пов'язані із забезпеченням несанкціонованого доступу, проведенням ремонтних та відновлювальних робіт, необхідних у зв'язку з відсутністю споживача, покладаються на виконавця.
Читайте також: ЖКГ України: грошам вхід заборонено!
Значно «погладшала» і глава чинного закону, що регулює оформлення претензій споживачів на якість житлово-комунальних послуг, їх ненадання або надання не в повному обсязі. У проекті прописано правило «два плюс два». На виклик споживача про складання акта-претензії управитель або виконавець повинні будуть прибути протягом двох днів (зараз чіткий термін законом не встановлений). У разі їх неявки або відмови від підписання претензії, можна буде запросити двох сусідів і попросити їх підписати претензію. А саму претензію направити комунальникам поштою. Для реагування на звернення проект відводить управителям і виконавцям теж два дні.
Експерти рекомендують скоротити дводенний термін прибуття комунальників до 24 годин, а при відсутності послуг теплопостачання в опалювальний період - до 2 годин. В цілому проект виписаний не стільки з позиції мешканців квартир і будинків, скільки з позицій управителів і виконавців, і запропоновані розробниками терміни це явний законодавчий прогрес. За умови, що про простих жителів згадають при доопрацюванні проекту.
Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
