Рус Укр
ГоловнаКомунальні байкиАналітика Комунальна істина за межею досяжного
Новини ЖКГ
28 Березня 2024 p.
21 Березня 2024 p.
15 Березня 2024 p.
26 Лютого 2024 p.
08 Лютого 2024 p.
31 Січня 2024 p.
29 Січня 2024 p.
18 Січня 2024 p.

Комунальна істина за межею досяжного

Комунальні байки - всі вигадані історії про життя житлово-комунальної галузі. На жаль, в них є лише доля вигадки. Сьогодні у нас комунальний детектив, ну майже

Штаб-квартира ФБР.

Вашингтон, округ Колумбія.

Понеділок, 9-50 ранку.

«Чи є межа людській байдужості та дурості?» - запитував себе спеціальний агент ФБР Фокс Малдер, чекаючи на Скаллі у кабінеті заступника директора бюро та розглядаючи на столі японські фарфорові статуетки трьох мавпочок, які симовлізуть відомий вираз «Нічого не чую, нічого не бачу, нічого нікому не скажу» в сенсі існування людської дурості. Агента Малдера завжди хвилювали питання, на які не існувало очевидної відповіді. Роздивляючись трійцю мавпочок, які по черзі закривали своїми лапами то очі, то вуха, то рота, Малдер продовжував розмірковувати над документами, які він вчора вечері отримав від своїх колег з України. Відомості, що містилися в документах та рапорті до них під грифом «Х», не лізли ні в які рамки і викликали у Малдера щире здивування.

Згідно «Х» - рапорту одного осіннього вечора пізнього листопада минулого року  громадянка Сіренко, 58-річна мешканка обласного центру України, направлялась до клінічної лікарні, що розташована в самому центрі міста. Підходячи до лікарні, її засліпило сильне біле сяйво, від якого вона перечепилась через, які їй здавалося, трубопровідну трубу, покладену на поверхні асфальтного покриття проходу до лікарні,  впала та знепритомніла. Прийшла до тями вже в травпункті, де виявили, що в неї  закритий гвинтоподібний перелом із зміщенням правої плечової кістки, що призвело до складної операції з небезпечними ускладненнями для життя і здоров'я. Місцеві правоохоронці винних у цьому випадку так і не знайшли, бо виявилося, що ніякого трубопроводу не існує і ніколи не існувало на тій території, що підтверджується даними місцевих комунальників. Тому жіночці місцевими чиновниками було пояснено, що вона все сама вигадала, а  засліпило її пролітаюче неподалік НЛО, яке того дня бачили ще декілька містян. Так ця справа отримала гриф секретності «Х».

- Скаллі, що ти знаєш  про Україну?, - запитав Малдер Дейну, яка за звичкою спізнившись на п’ять хвилин, увійшла до кабінету заступника директора бюро в очікуванні нового відрядження із присмаком таємничості.

- 1986 року там вибухнув реактор на Чорнобильській АЕС, з 1991 року американській уряд виділяє значні кошти на розбудову демократії та реформ в Україні,  там смачно готують вареники та котлети по-київські, ми ж їх їли разом на весіллі моєї сестри, пам’ятаєш? - як завжди по-аналітичному чітко видала інформацію Скаллі.

- От і добре, що Скаллі має хоч якесь уявлення про Україну, тому збирайте валізи, отримуйте відрядні, літак із Нью-Йорка сьогодні ввечері і розберіться з цим випадком, - звернувся заступник директора бюро до Малдера та Скаллі із напутнім словом.

Мотель «Тікі»,

Київ, Україна,

Середа, 6-30

Від глибокого сну втомлену перельотом за океан Скаллі збудив крик чоловіка, який із допомогою нецензурної лайки виражав своє відношення до крану та якоїсь «чорної діри». Цим чоловіком виявився Малдер, який зранку вирішив прийняти теплого душа перед поїздкою до обласного центру, в якому сталася загадкова історія.  Однак, крутнувши кран гарячої води, Малдер несподівано для себе отримав на своє рослаблене тіло струмінь холодної, як морозиво, води. 37-річній Марині, яка того ранку була на «ресепшені» мотелю дуже складно було пояснити Малдеру звичні, як на її думку, причини відсутності гарячої води в гарячому крані. Справа в тому, що з понеділка почалися щорічні гідравлічні випробування теплових мереж у  Печерському, Дарницькому  та Солом’янському районах столиці, а провести їх без відключення гарячого водопостачання  в Україні в 2014 році досі технологічно неможливо. Задовольнившись умиванням гарячою водою з електричного чайнику, Малдер та Скаллі вирушили до місця призначення.

Будинок Сіренків,

Обласний центр, Україна

Середа, 11-00

- Кажу ж Вам, я не з’їхала з глузду, була там ця труба водопроводу, була і зараз вона там стирчить, - запевняла Малдера та Скаллі потерпіла Людмила Сіренко, яка виглядала знервовано.  Як зараз пам’ятаю, йшла я до чоловіка в лікарню, вечерю йому несла. Він тоді з ішемічною хворобою серця лежав, допився, паскуда, але ж куди його дінеш, свій же ж! Вже було темно, не знаю як у Вас там в Америці, а в нас в листопаді вже в п’ять годин вечора темніє. Ще й освітлення не було, нічого не видно коло лікарні, хоя очі виколи. Тут зненацька мене й осліпило біле сяйво, я точно пам’ятаю, що перечепилася через трубу, впала і прийшла до тями лише в травматології. Там кажуть – гвинтоподібний перелом із зміщенням правої плечової кістки. Три місяці лікувалася, ще й досі рука на дощ ниє. Потім почали розбиратися, чия то труба там лежить, звернулися з чоловіком до виконавчого комітету. Той створив комісію з нещасного випадку, через місяць мені дали висновок, в якому було написано, що труба, яка прокладена по території лікарні і заведена у водопровідний колодязь, який обслуговує місцевий Водоканал, на балансі ні лікарні, ні водоканалу  не перебуває, більш того, за документами Водоканалу тої труби взагалі не існує.   Отож, комісією не було встановлено балансоутримувача даної труби, а мені у виконавчому комітеті так прямо  і сказали – то Вас інопланетяни засліпили та виткрали Вас для долсдіів. Звертайтеся до Малдера і Скаллі, а ми Вам нічим допомогти не можемо, нема балансоутримувача – не має винуватця. Ось, можете самі прочитати.

- Малдер, а що означає поняття «балансоутримувач»?, - запитала Скаллі, гортаючи заповнений нерозбірливим почерком формуляр висновку комісії за фактом невиробничого нещасного випадку.

- Боюсь помилитися,Скаллі, але можеш вважати це синонімом словосполучення  «пусте місце, яке ні за що не відповідає». В Радянському Союзі, в складі якого перебувала Україна до 1991 року,  приватна  або корпоративна власність  була відсутня як явище взагалі. Тому, все майно вважалося за Марксом «народним», а по суті було узурповане партійними функціонерами, які не бажаючи наділяти підприємства правом відчуження майна, передавали його просто на баланс. Оскільки партія мала необмежене право щодо розпорядження «народним» майном, то і воно в залежності від потреб планової економіки  передавалося з балансу на баланс підприємств безоплатно незліченну кількіть разів, в результаті чого у самих підприємств виникала байдужість до долі переданого їм на баланс майна. 

- Але ж на дворі 2014 рік, Малдер! Україна вже не в СРСР, наш уряд інформують про успішне реформування економіки за ринковими принципами!

- Дещо в цьому світі не змінюється, Скаллі, - філософські підсумував Малдер. Не будемо гаяти часу, поїхали до Водоканалу, розпитаємо їх.

  Кабінет Головного інженера,

  Водоканал, обласний центр,

  Україна, середа, 14-00

- Так, нами дійсно видавалися технічні умови на підключення житлового будинку  до комунальних систем  водопроводу та каналізації міста, який почав будувати в 2008 році місцевий Домокомбінат, - швидко строчив, як з кулемета невисокий, лисуватий, червонощокий головний інженер Водоканалу Василь Васильович. В них  передбачалася перкладка ділянки поверхневої мережі, яка дірява, на нову із врізкою в колодязь, який є на балансі Водоканалу. Коли насталі кризові часи в 2009 році, будівельна фірма збанкрутувала. Тож на баланс частину перекладеної труби, яка проходить через подвір’я лікарні, нам не передала. Але наші «кулібіни» якось примудрилися подавати через той патрубок воду в сусідні будинки, коли не вистачало тиску. Оскільки труба не на балансі Водоканалу, то огороджувати ми її не стали, обсипати також, вирішили, що оскільки там ходять пацієнти лікарні, то вона хай огороджує і обсипає. Жіночку шкода, але винна сама звісно, під ноги потрібно дивитися.

Кабінет головного лікаря

Міська лікарня, обласний центр,

Україна, середа, 15-30

 - Дозвольте пригостити Вас чарочкою вишуканого французького коньяку «Мартель», - наповнюючи келихи люб’язно запрошував Малдера та Скаллі до імпровізованого фуршетного столику головний лікар Петро Миколайович, якому цей коньяк в якості «подяки» нещодавно презентував заступник мера міста за вдало проведене лікування його хронічного панкреатиту.

 - Дякуємо, але ми на службі не вживаємо, - нервово відрізав Малдер, який вже явно стомився від пошуків голці в скирді сіна.

  - А я з вашого дозволу вип’ю трохи. Ваше здоров’я,  - і 50 грамів «Мартелю» вже зігрівали душу головному лікареві. Що я Вам можу сказати з приводу труби у дворі лікарні? Насамперед, ділянка де отримала травму Сіренко є технологічним проходом для транспортування пацієнтів, яких привезла «швидка» до відділення і не призначена ані для руху пішоходів, ані для прокладки зовнішніх трубопроводів. Мабуть, будівельники якось «домовилися» з минулим головним лікарем та протягнули по вському двору цей роковий трубопровід, навіть не засипавши його, а потім водоканал пустив по ньому воду на будинки, що поряд. Ми писали листа у виконком, щоб передали комусь цю трубу на баланс, чи забудовнику, чи водоканалу. Але воз і нині там…шкода жіночку, але вона сама винувата, наступного разу під ноги дивитиметься...

  Кабінет начальника управління ЖКГ

  Міської ради, обласний центр,

 Україна, середа, 16-30

 - І не полінувалися ж Ви в кінці робочого дня оце прийти до мене із допитом, не ховаючи своє невдоволення, буркнув на Малдера та Скаллі начальник УЖКГ Володимир Сергійович. У мене ще на три «контрольки» потрібно щось придумати як відповідати таким самим громадянам, як Сіренко, що вічно шукають правду. А що їм відповідати, коли навкруги бардак, ніколи не знайдеш, хто за що відповідає. Ось приклад з випадком Сіренко. Був забудовник, щоб не вкладати зайві кошти, за домовленістю з лікарнею протягнув той водопровід через весь двір лікарні. Протягнули й забули. Потім десь ділася фірма «Домокомбінат», а труба залишилася фактично нічиєю, хоча явно черех неї тече вода, хоча документально це не можна довести. Але ж  і на баланс виконкому вона потрапити може за умови, якщо її визнати безхазяйною, а на це коштів у місьвикокому не має. Тому ця труба лежала п’ять років, і ще пролеже п'ятнадцять, бо воду людям давати потрібно. Таких нічиїх труб рісля 90-х років в місті – майже половина. А Сіренко нехай наступного разу заходить до лікарні з головного входу – там труби не має, навіть пандус облаштований є.      

  Економ-клас борту літака «Боїнг 757»

  Рейс Київ – Нью-Йорк

 Десь над Атлантикою, четвер, 1-00

Зі звіту про розслідування: «На моє розчарування, та на втіху Скаллі, доказів присутності неопізнаних літаючих об’єктів або позаземної форми життя того листопадового вечора 2013 року, коли нещасна жінка Людмила Сіренко отримала тілесні ушкодження, нами не знайдено. Причиною нещасного випадку стала тотальна дурість, байдужість та безхазяйність чиновників міськради, водоканалу, забудовника та головного лікаря місцевої лікарні.  Дивлячись на те, як вони працюють та поводять себе з платниками податків, розумієш, що гроші американського уряду, виділені на реформування економіки України, це –марнотратство,  адже жодних реформ ми зі Скаллі так і не побачили. Справу закрито, з файлу  № 567 гриф «Х» знято  та відправлено в архів». (за персонажами, створеними Крісом Картером).    

Іван Слюсаренко-Засувкін

 
Коментарі (1)
Anonymous2
18 Липня 2014 p. 15:10
ха-ха...дотепна фантазує У.К.!!! наступного разу відправте Малдера і Скаллі,щоб вони вияснили, які інопланетяни змусили 20 вересня 2012 року на Луганщині двох чоловіків викрасти два кілометри чавунної каналізаційної труби та стотонний каналізаційний колектор...