Рус Укр
ГоловнаКомунальні байкиМіські проектиЯк українці зі снігопадом боролися
Новини ЖКГ
21 Вересня 2020 p.
17 Вересня 2020 p.
11 Вересня 2020 p.
09 Вересня 2020 p.
07 Вересня 2020 p.
04 Вересня 2020 p.
03 Вересня 2020 p.
25 Серпня 2020 p.

Як українці зі снігопадом боролися

Комунальні байки - всі вигадані історії з життя. Однак, як відомо, в кожній вигадці - тільки частка вигадки. Сьогодні пропонуємо байку про те, як чиновники боролись з «несподівано» випавшим снігом.
Совсем случайно снег зимою выпал,
Такой нежданный у природы выпад...
 
Так вже повелося, що в нашій країні взимку, особливо в лютому, сніг кожного разу випадає несподівано і кожного разу, ніби вперше в житті. Скільки б тобі не було років, радієш йому, як дитина, очі горять, усмішка на обличчі. А сніг все йде і йде, вкриваючи білим покривалом весь цей бруд, пожухле листя і смуток на душі від новин по телевізору.  І от дивишся на цей сніг, і з'являється надія на щось світле і радісне.

Саме з такою надією на щось світле дивився з вікна свого кабінету, мов дитина, на падаючий лапатий лютневий сніг, який укривав вулиці та тротуари міста Енська зі швидкістю боліда «Формули 1» начальник управління благоустрою Микола Ямковий. Сьогодні його надії були пов’язані із тим, щоб крізь цей снігопад міському голові Енська Вольдемарові Бабаю нарешті дійшло, що його відомству потрібно таки придбати хоча би дві снігозбиральні машини та грейдер.

Два дні тому…
Кабінет міського голови Енську.

- Кажу ж Вам, Вольдемаре Броніславовиче, ці снігозбиральні машини нам потрібні як повітря, через декілька днів синоптики прогнозують сильні снігопади та погіршення погодних умов. Я зі своїм штатом у вісім двірників не зможу вручну увесь сніг відкидати на тротуарах, не кажучи вже про прибирання снігу з проїжджої частини – у мене один грейдер, та й той на ладан дихає!

- Колю, мені здається, ти забув, що ми знаходимося у північній частині нашої рідної країни! Так, згоден з тобою, є певна необхідність, але якщо потрібно буде, увесь виконком, навіть Наташка Цегляна, не кажучи вже про юристів та бухгалтерів, візьмуть  лопати  та підуть відгрібати будинки та вулиці! Під такі обсяги снігу, які прогнозують, техніки потрібно в два рази більше, ніж ти просиш! Ну давай купимо, та не добудуємо дитячий майданчик, або не доремонтуємо третю школу, що мені тоді на майбутніх виборах говорити, а? Про що звітувати? Ти хочеш, щоб обрали не мене, «міцного господарника», а якогось активіста з майдану, який тільки і вміє, що шини палити? Хочеш роботи лишитися?

- Та ні, мені з Вами нормально працюється, але ж ми повинні якось змінюватися, Вольдемаре Броніславовичу, щоб нам шини не палили попід вікнами. Ну ось наприклад, я читав що у Японії сніг утворює великі снігові стіни, а комунальники створюють щороку велетенські тунелі у снігу. У горах в Японії щороку випадає до 20 метрів снігу, але жодних транспортних колапсів не відбувається. А чистять вони свої дороги такими ж снігозбирачами як ми, тільки ми чистимо через три години як сніг піде, а вони у зміну виходять за три години до того, як має піти сніг. Циклон, що засипав нас, пройшов і над іншими містами Європи. Але таких заторів, як у нас, там немає. Мер Риги, приміром, миттєво оголосив вчора день без автомобіля. І всі автовласники безкоштовно їздили у громадському транспорті, за квиток їм служив  техпаспорт. На дворі 2015 рік, XXI століття, а ми досі так і боремося зі снігом сіллю, лопатою і кригоступами.

- Це добре, Коля, що в тебе є час на Інтернет, на сайти різні, про Японію читаєш…а у мене інші завдання – ось прийняли бюджет перед Новим роком, і що там написано для місцевого самоврядування, знаєш? Нулі суцільні, жодної копійки на розвиток ЖКГ та благоустрою! Так, згодний, тобі не вистачає двірників, бо ми їх скоротили восени, один грейдер – це також замало, але кому не подобається – нехай їдуть на південь, там снігу менше. Але повір мені на півдні теж пищать, бо там багато дощів. Або нехай у Японію переїздять, або в Латвію – там мер може обійтися без транспорту, а я не можу. Так, що Коля, не стогни, не скигли, діставай зі складу всі лопати та сіль – і йди готуйся до снігопаду!

…Микола Ямковий продовжував задумливо дивитися у вікно. Його люди явно не встигали згребти і вивезти весь сніг, що продовжував падати й падати, і, здається, зупинятися не збирався. Та й на чому вивозити, якщо по команді мера Бабая грейфер та старий бортовий «ЗІЛ»  ще зранку виїхали вичищати вулицю Світанкову, ту саму, на якій у двоповерховому котеджі живе мер та його кум – районний прокурор Суворий. Тому підрозділ Миколи змушений був посипати тротуари їдкою соляною сумішшю, від якої роз’їдає шкіру на чоботах.  По ідеї, підталий сніг повинен сам стекти на узбіччя у зливову каналізацію і звільнити трасу. Але не так сталося, як гадалося. Через поганий стан зливової каналізації, підтала снігова вода так і залишилася на проїжджій частині – і машини місцевих мешканців почали потроху перетворюватися на сплавні човни.

Бачив Микола й те, що енський міський голова Бабай сам виходив із лопатою на боротьбу зі снігом, але чи не краще б йому було справлятися зі своїми обов’язками в кабінеті, керуючи роботою комунальників. Його потім запитували на прийомі громадян - якщо мер з лопатою, то куди, поділася армія двірників, які мали б негайно вийти з підручними засобами і допомагати комунальній техніці звільняти місто зі сніжного полону?

Тим часом, мер із лопатою не допоміг Енську, він потроху перетворювався на великий сніжний ком. Пересуватися містом було просто нереально. Завмер громадський транспорт, адже ніхто не чистив доріг. Йти пішки — сніг вище пояса. Щоправда, курсували кілька маршруток, та в них неможливо було всунутися. Люди бачили, як торохкотіли тракторець та  бульдозер, але бігали вони по місту чомусь із піднятими щитами і ковшами, напевно, лише імітуючи комунальну активність.

За кілька тижнів після цього, Вольдемар Бабай  на місцевому телебаченні дякував низці енських комерційних підприємств за надану спецтехніку і знову відхилив службову записку Миколи Ямкового про необхідність закупівлі двох снігозбиральних машин та грейдеру, написавши замість резолюції «В цьому році впоралися – і в наступному теж упораємося. Ремонтуй лопати краще, Коля!» 

Шановні читачі "України Комунальної".
Звертаємо вашу увагу, що місце дії та всі дійові особи є витвором фантазії автора. Їх схожість та співпадіння з конкретними реальними особистостями в будь-якій країні носить абсолютно випадковий характер і не може слугувати приводом для судового позову.

Комунальний Байкар

 
Коментарі (0)