Рус Укр
ГоловнаКомунальні байкиМіські проектиЯк Мінрегіон листа Св. Миколаю писав
Новини ЖКГ
25 Вересня 2020 p.
23 Вересня 2020 p.
21 Вересня 2020 p.
17 Вересня 2020 p.
11 Вересня 2020 p.
09 Вересня 2020 p.
07 Вересня 2020 p.
04 Вересня 2020 p.

Як Мінрегіон листа Св. Миколаю писав

Комунальні байки - всі вигадані історії з життя житлово-комунальної галузі. Однак, як відомо, у кожній вигадці - лише доля вигадки. Сьогодні пропонуємо передноворічну байку про мрії та сподівання Мінрегіону.

19 грудня всі православні християни світу відзначають День Св. Миколая Чудотворця. З приходом Миколи починалася підготовка до Різдва і Нового Року. Напередодні увечері прийнято писати Св. Миколаю листи. У таких посланнях діти просять здоров’я своїм батькам і родичам і, звичайно ж, якийсь подарунок. Опісля написання лист необхідно покласти за віконце і чекати, доки Святий отримає його і виконає бажання…

 18 грудня, надвечір’я

Заклопотаний розгрібанням стосів паперів, які накопичилися у службовому кабінеті за останній рік, новий очільник Мінрегіону лише о восьмій вечора  помітив, що його робочий день мав би закінчитися ще дві години тому. А скільки ж ще всього потрібно розкласти по поличках і в кабінеті, і в своїй голові!?  

Подивитися на годинник його змусив телефонний дзвінок дружини, яка нагадала, що завтра день Святого Миколая і їхній син просив у чудотворця принести йому  новий планшет «Йога», який, між іншим, вже тиждень як лежав запакований святковою стрічкою на столі очільника Мінірегіону. Розуміючи, що робочий день закінчиться не раніше десятої вечора, керманич Мінрегіону зробив собі подвійний «еспрессо», запалив цигарку і замислився над значенням завтрашнього свята.

«Чому так повелося, що для того, щоб написати листа Миколаю,  потрібно неодмінно бути дитиною. Чому дорослі не можуть теж дозволити собі пограти в диво, попрохати щось у старого чудотворця? Ми в своєму радянському дитинстві не писали листів ніякому Миколаю, бо були юними ленінцями. Напишу, мабуть, свого першого листа до Миколая, а раптом він все виконає, кажуть же, що новачкам щастить. А я подвійний новачок – вперше буду писати йому листа та вперше очолюю Мінрегіон… Дорослі теж мають право на диво!», - так завершив розмову із самим собою очільник Мінрегіону.

Допаливши цигарку, він взяв аркуш паперу, ручку «Parker», подаровану секретаріатом Кабінету Міністрів з нагоди призначення його на посаду в новому уряді, та почав писати…

Вельмишановний Святий Миколаю!

Звертаюся до тебе вперше, тому не знаю, як правильно почати цього листа. Одразу хочу перепросити за мій нерозбірливий почерк – роки праці за комп’ютерами, ноутбуками та планшетами вплинули на якість написання та на зір, але попри поганий почерк маю надію, що ти зрозумієш.

Весь минулий рік, як власне і все життя, я намагався бути спочатку хорошим хлопчиком, потім нормальною людиною, чоловіком. Я слухався старших, не мислив злого, здобув хорошу інженерну освіту та працював керівником досить серйозного та потужного виробництва. Я звик до того, що слова не повинні розходитися з реальними справам. Допоки я не прийшов в Мінрегіон,  я був упевнений, що за таким принципом працюють усюди, але виявилося, що це далеко не так.

За перший місяць своє роботи у Міністерстві я зрозумів, що працюю в якомусь задзеркаллі, бо основним принципом роботи тут є видавати бажане за дійсне.

Після того, як Мінрегіон покинув Спікер, як відповідальний чоловік я прийняв на себе обов’язки з облаштування гідного життя для Децентралізації – головної музи Спікера. Хоча згодом з’ясувалося, що за останні декілька місяців для втілення в життя ідей децентралізації не було зроблено жодного реального кроку – проект закону про внесення змін до бюджетного кодексу було дружно провалено минулим складом Верховної Ради, а без грошей утримувати будь-яку жінку, а тим більше таку незвичайну, як Децентралізація, - завдання нереальне. Але, я переконаний, що без цього напрямку, без передачі повноважень на місця, розвиток країни в демократичному напрямку практично неможливий – тому прошу тебе, Святий Миколаю, подаруй будь-ласка Президенту, Прем’єр-міністру та Спікеру політичну волю на проведення децентралізації, нехай у мене однією жіночною проблемою буде менше, мені вистачає дружини.

Якщо ти дійсно є Чудотворцем, Святий Миколаю, я прошу тебе створити дійсно диво – зроби так, щоб державі чиновники зайнялися нарешті не окозамилюванням та відкатами, а формуванням  сприятливих реальних умов для інвестицій в комунальну інфраструктуру – чітких, прозорих, сталих і однакових для всіх інвесторів «правил гри». Ніде в світі сьогодні не має випадків, коли  чиновники Мінекономрозвитку по 9 місяців  вирішують про отримання такого запозичення від інвестора, ми так не те що до Європи, ми до Бердичева не доїдемо!  Ці питання треба вирішувати – от тільки як? Тільки ти зможеш створити диво та вплинути на ситуацію.

Я прочитав про тебе, Святий Миколай, що дуже неслухняним діткам ти замість  подарунка підкладаєш таку собі  різочку — маленький прутик, для науки за непослух і погану поведінку. Я дуже прошу тебе, щоб ти підклав цю різочку усім міським головам та головам селищних рад за те, що вони не встановлюють у себе в містах та селищах економічно обґрунтовані тарифи на житлово-комунальні послуги, штучно стримуючи їх вартість на рівні 2006-2007 років, вбиваючи ти самим ЖКГ на місцях та гальмуючи розвиток ОСББ. Нехай вони за допомогою цієї різочки, яка не раз прикладеться до м’якого місця мерів, нарешті зрозуміють, що існуюча вартість енергоносіїв та житлово-комунальних послуг є нижчою їх фактичної собівартості і це треба змінювати. За заниженими тарифами сплачують і ті, кого субсидує держава, і ті, чиї доходи дозволяють платити повну їх вартість.

Але найголовніше, що я хочу тебе попросити, Святий Миколай, - це миру. Нехай ця безглузда війна, яка вже забрала не одну тисячу  людських життів,  нарешті закінчиться. Я розумію, що відновлення життєдіяльності на звільнених від незаконних збройних формувань територіях є одним з пріоритетних завдань для мене, і виконати його буде дуже складено, практично нереально. Тому зроби так, щоб сусідня держава мала стільки клопоту всередині країни, щоб у неї не залишилося часу на пхання свого довгого носа у внутрішні справи нашої суверенної держави.

P.S. зовсім забув про ще одне прохання, шановний Миколаю, якщо зможеш, зроби так, щоб чиновники на місцях нарешті припинили звітувати та вихвалятися про чергове газифіковане село або вулицю у місті – нехай всі зрозуміють, що чим більше сьогодні місцевих громад запропонують, яким чином зменшити споживання імпортного газу і тих енергоресурсів, за які країні доводиться платити непомірну ціну, тим скоріше ми станемо енергетично незалежними.

З повагою,  очільник Мінрегіону. 

Шановні читачі "України Комунальної".

Звертаємо вашу увагу, що місце дії та всі дійові особи є витвором фантазії автора. Їх схожість та співпадіння з конкретними реальними особистостями в будь-якій країні носить абсолютно випадковий характер і не може слугувати приводом для судового позову.
 
Комунальний Байкар
 
Коментарі (0)