Боротьба з хабарництвом по-українськи

Новини по темі

05 Лютого 2016 p. 17:52
«Транспортна» культура по-столичному  

29 Січня 2016 p. 17:39
«Обережно, бурульки!», або хто відповідає за чищення дахів  

22 Січня 2016 p. 17:10
Як розгрібають сніг у містах  

Скільки себе пам’ятаю, українська влада завжди боролася з корупцією. В Україні сьогодні важко знайти людину, яка б займала більш-менш вагому посаду і при цьому не боролася з корупцією. Особливо, якщо у такого посадовця є маєтки не лише в заповідних зонах українських степів та лісів, але й поблизу Лазурного узбережжя або в «поганенькому» Відні. Не боротися з корупцією сьогодні в Україні – ознака дурного тону, особливо якщо в тебе на руці годинник фірми Tissot, а з автівок ти надаєш перевагу Porsche Cayenne. Сьогодні боротьба з цим відверто гидким явищем набула загальнонаціонального характеру. Створено навіть спеціальну посаду Урядового уповноваженого по боротьбі з корупцією, який щомісяця звітується щодо процентного зменшення рівня корупції у порівнянні з минулим періодом перед посадовцями з годинниками Tissot, які приїздять до будинку уряду на Грушевського на Porsche Cayenne та Bentley Continental FS. 

З корупцією в України ми боремося з потрійним завзяттям. Особливо на цьому тлі виділяється Верховна Рада України, яка ледь не кожної сесії розглядає нові антикорупційні законопроекти. Особисто  мені дуже «подобаються» зміни до Кримінального кодексу, які розмежували поняття «хабар» та «незаконна винагорода». Відтепер хабарників та корупціонерів не саджають, а що називаються, карають гривнею, присуджуючи їм штрафи, тобто нібито виходить хабар за хабар. Блискуча ідея, римське право відпочиває. Дуже прогресивно, а головне – тепер брати хабарі не так і ризиковано. Навіть я би сказав престижно, бо на сплачені до державного бюджету хабарниками штрафи будуються нові школи, дитсадки, соціальне житло. Тобто в Україні хабарі беруться  від народу і для народу. Щоправда суми штрафів, сплачених хабарниками за отримання хабарів, даруйте за тавтологію, не такі вже й великі, адже який хабарник хоче сплатити штраф у розмірі на порядок вищому від того хабара, за який його засуджено. Тому корупціонерам та хабарникам доводиться укладати угоду з правосуддям в прямому сенсі цього слова. Адже в Україні суди виносять вироки за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження. Тому українські хабарники дають хабарів українським суддям, внутрішнє переконання  яких у винуватості чи не у винуватості підсудного прямо пропорційне щедрості останнього.  Ось така іронія долі…

Але які вироки та рішення виносять українські судді, коли вони натрапляють на дуже щедрого хабарника! Це не вироки, це шедеври епістолярного жанру! Такому класу жонглювання нормами законів позаздрить бувалий цирковий жонглер – еквілібрист! Хоча би взяти приклад, коли  при присудженні штрафу на користь держави в сумі 8,5 тис. грн з керівника однієї з обласних філій «Укрдержбудекспертизи», який за швидкість погодження проекту вимагав з клієнта 10 тис. грн, за що і був затриманий на гарячому працівниками ВДСБЕЗ,  суд роз’яснив, що вимагання хабара — це той випадок, якщо законність прав і інтересів, які хабародавець захищає своїм хабарем, має бути однією із основних і обов’язкових ознак вимагання. На противагу цьому, у разі, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, тощо, то вимагання хабара виключається. У цьому випадку  директор філії «Укрдержбудекспертизи» не порушив права хабародавця, а тому і не міг вимагати. Гегель та Кант просто перевернулися в домовинах від такої потужної філософської конструкції, яку видав український суддя, керуючись внутрішнім переконанням, підкріпленим щедрістю підсудного. До речі, цей директор не зважаючи на обвинувальний вирок та пенсійний вік досі працює директором обласної філії «Укрдержбудекспертизи». Головне, що штраф сплатив…

Або взяти вирок суду  у відношенні директора фірми «ІСП», який при виконанні робіт за бюджетні кошти умудрився «нагріти» державу на 108 тис. грн, включивши до акту виконаних робіт роботи краном, якого і близького не було на об’єкті.  Суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, кваліфікував дії підсудного як закінчений замах на зловживання повноваженнями, тобто умисне з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень із заподіянням істотної шкоди інтересам держави. Однак, при призначенні обвинуваченому покарання, суд врахував характер та ступінь тяжкості злочинів, які відносяться до невеликої тяжкості, один з яких є незакінченим та матеріальна шкода на цей час відсутня (бо кошти з казначейства не були виділені). Крім того, суд взяв до уваги  особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується, на обліках в наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, постійно працює на вказаній посаді, за якою заробітна плата є єдиним джерелом доходів його сім'ї, тому призначив йому покарання у вигляді штрафу на користь держави в сумі 8,5 тис. грн. Сплативши штраф, директор фірми вже через тиждень уклав декілька нових договорів на виконання робіт за державні кошти, але то таке… головне, що державна скарбниця поповнилася штрафом…

«Апофеозом» успішної боротьби з корупцією та хабарництвом можна вважати поновлення Апеляційним судом однієї з областей на посаді техніка водопровідно-каналізаційного господарства особи, яка була звільнена керівником підприємства з посади  в зв’язку із набранням чинності вироку стосовно неї, яким вона була засуджена до штрафу на користь держави в сумі 1,1 тис. грн за одержання незаконної винагороди від одного з приватних підприємців за те, що не буде документально фіксувати відсутність лічильника води. Таким чином, керуючись внутрішнім переконанням, колегія суддів фактично легалізувала хабарництво в сфері ЖКГ. Відтепер техніки, контролери, інженери, інспектори комунальних служб можуть брати хабарі та незаконні винагороди в необмежених кількостях, платити штрафи за вироком суду на користь держави та спокійно продовжувати працювати на своїх посадах. Такий жорстокий метод викорінення корупції по-українські.

За давньогрецькою міфологією вважається, що в кожній людині сидить свій Мінотавр, який, якщо дати йому безмежну волю, починає їсти його зсередини. Цей Мінотавр – уособлення людських гріхів, спокус та вад: пожадливості, гордині, віри у безкарність, аморальність. Наділивши суддів безмежною недоторканністю, запровадивши їхнє пожиттєве призначення на посади рішенням Верховної Ради України, дозволивши їм приймати рішенням та вироки на основі внутрішнього переконання, українська влада відкрила ящик Пандори та пробудила внутрішнього Мінотавра в кожному судді, який з’їв його душу зсередини. Судова система України – мертва, ніякої справедливості не існує, є лише внутрішнє переконання судді. 

Іван Слюсаренко-Засувкин