Належність до якоїсь спільноти людей, наділеної владою, завжди цінувалася всіма народами. Як відомо, перші касти з'явилися в Індії ще на стадії формування держави. На самій верхівці соціального статусу були Брахмани, священики, їм одним дозволялося тлумачити слово Боже. Завдяки цьому ця каста займала найвище становище. Будь-яке її слово було законом і обговоренню не підлягало. Далі йшли Кшатрії – воїни, дуже численна і могутня каста. У всі часи і у всіх народів, професійні військові брали участь в управлінні державою. Тільки на території Індії, вони виділилися в окрему групу людей, які передавали у спадок свої навички і традиції. Ця каста була настільки закритою, що багато століть прості люди навіть не могли помислити стати військовослужбовцям. Подібна єресь, каралася смертю. Третя каста - Вайш'ї, до неї входили торговці, землероби, скотарі. Ця каста також була численна, але її члени не мали жодного політичного впливу. Четверта каста – Шудри, до неї входили слуги та робітники. Найчисленніша і безправна каста, фактично їх прирівнювали до тварин, причому деякі тварини в Індії жили набагато краще, оскільки мали статус священних.
Але існувала і п’ята каста – Прокуратура, призначенням якої було здійснення нагляду за дотриманням законів Вайш’ями та Шудрами. Прокуратура була закритою кастою, закритішою навіть від Шудр, куди на службу потрапляли лише наперед перевірені кадри і звідки майже ніколи не витікала навіть злегка негативна інформація. З часом Прокуратура перетворилася на суто комерційну структуру, практично на супермаркет правосуддя, де кожна слідча дія була оцінена у відповідну кількість рупій. Тарифи визначаються кількістю грошей, які людина хоче мати за її рахунок. Приходить людина і просить порушити кримінальну справу під «лівим» приводом проти своїх ворогів. Його просять розповісти про бізнес, яким займається. Він розповідає. У Прокуратурі прикидають, що до чого, і говорять: добре, але з тебе стільки-то, залежно від доходу. Конкретні суми залежать від ступеня беззаконня. Якщо у ворога теж рильце в пушку, і йому можна щось реальне накрутити, це обійдеться дешевше. Якщо потрібне вчинити повне, оскаженіле беззаконня — дорожче. Але менше ніж за 10 тисячі рупій до прокурора підходити було марно. Згодом в прокуратурі з’явилися так звані «стотисячники» — ті, хто брався вирішувати питання за 100 тис. рупій. Відповідно зверталися до таких «стотисячників» лише Брахмани - мільйонери, чиї доходи обчислюються цифрами з багатьма нулями, бо тільки вони могли дозволити собі виділити таку суму.
Під час Великого Переселення народів каста Прокурорів, довго шукаючи собі придатну для прожиття землю, нарешті, осіла на землях, де колись мешкали кіммерійці, скіфи та сармати, на берегах величної ріки Борисфен. Земля ця виявилася для них благодатною, тому що нащадки колись легендарних скіфів та сарматів виявилися не дуже чистими на руку – грабували один одного, брали хабарі, вибудували систему відкатів та відмивання грошей і не дуже хотіли нести за все відповідальність. Цим і скористалася сповна каста Прокурорів, встановивши свої тарифи на правосуддя, розмір яких диктувався виключно прибутком. І прокурори чудово орієнтувалися, скільки приблизно можна «зрубати» з людини, яка звертається за допомогою. І це аніскільки не залежало від Головного прокурора. Бізнес є бізнес. Дійшло до того, що прокурори втратили зовсім межі пристойності та почали відкрито демонструвати свої «доходи». Одного разу прокурор одного з воєводств Микола Стріляний припаркував свій джип біля якогось бутіка і з супутницею зайшов у магазин. А повернувшись, виявив пропажу борсетки, де, з чуток, було 22 тисячі, не рупій, а вже американських зелених баксів. У потерпілого не вистачило духу промовчати про сумний факт, і потім вся міліція тягнулася, нібито розшукуючи злочинця і вкрадене ним багатство, але так і не знайшла. Іще один із касти Прокурорів – Вітольд Шапкін був затриманий нічною вартою самої прокуратури за підозрою у вимаганні хабара в особливо великих розмірах. У затриманих вилучили вже 500 тисяч американських зелених баксів та 65 діамантів з колекції Марії Медичі вартістю декілька мільйонів.
Врешті-решт, Братство кільця, яке ніде правди діти, останніми роками вже втомилося від грошового утримання країни нащадків скіфів та сарматів, бо скільки не давали грошей на реформи та розвиток демократії – все одно вкрадуть, поставило умову – або реформа касти Прокурорів, або більше грошей не буде.
Не на жарт злякавшись перспективи залишитися без фінансування своїх забаганок за рахунок наївних мешканців Братства кільця, Прокурори вирішили – реформі бути. Однак кардинально змінювати систему, починаючи з главку, не наважилися. Замість того, щоб вигнати Головного прокурора та його команду, яка складається з доларових та діамантових прокурорів, скоротити штат Головних прокурорів, почали виганяти та скорочувати нижчих за рангом, тим самим виводячи з-під удару потрібних прокурорів і чиновників високого рангу, ряди яких давно варто було б перешерстити, а показову «порку» влаштовують на співробітниках нижчого статусу. Цілком імовірно, що після того, як ажіотаж навколо конкурсу спаде, особливо «цінні та перевірені кадри», які відсиділися в главку, без будь-яких перешкод зможуть повернутися на хороші посади в оновлені структури і новий керівник на місцевому рівні навряд чи зможе перешкодити такій рознарядці зі столиці. Реформу стали апробовувати на тих, хто менше відповідатиме за прийняття визначальних рішень - представниках регіональних прокуратур, обов'язки яких будуть замикатися суто на судовому процесі, тим більше що вже такий досвід «реформування» є, адже власному народі та Братстві кільця вже показали глянцеву поліцію, яка насправді має мінімум повноважень та не займається вирішенням справді серйозних справ. Але народу кольорова картинка сподобалася – тому під тим же соусом вирішили подати і «реформу касти Прокуратури». Оголосили відкритий конкурс з чотирьох етапів, допустили до участі в конкурсі і представників інших каст, що мали юридичну освіту, забезпечили он-лайн трансляцію у всесвітній мережі, начебто зробили все, щоб змінити Прокуратуру на краще, але…
Згодом виявилося, що тестування на зайняття посад прокурорів місцевих прокуратур для осіб без відповідного досвіду роботи буде проводитися вже після призначення на конкурсні посади нині працюючих прокурорів, і виключно у разі наявності вакансій. Це в умовах скорочення прокурорських працівників звучить як фантастика, так як складно уявити, якщо замість прокурора з досвідом роботи, можуть взяти, нехай навіть самого чудового юриста, але без відповідного стажу. Для більшості тих самих випускників юридичних факультетів, і просто хороших хлопців, при умові, того, що у претендента повинен бути за плечима досвід роботи - не менше ніж трьох років у прокуратурі, або не менш п'яти років в юридичних компаніях, - дорога в оновлену прокуратуру, як розуміємо, взагалі закрита.
Далі – тестування, то було найцікавіше. В країнах високого розвитку Братства кільця звикли до того, що результати тестування визначають, хто стане переможцем. Але в країні нащадків скіфів та сарматів звикли результати тестів підганяти вже під визначену особистість. Тож попри он-лайн трансляцію тестування, під столами у голів комісій, куди веб-камера не дістає своє Всевидюче око, знаходилися проекти майбутнього розподілу керівних посад у оновлених прокуратурах, в яких конкретно по прізвищах були прописані всі прокурори-кандидати, які, судячи з усього, повинні перемогти в так званому конкурсі та очолити «нові та чисті прокуратури».
Коли відкрили на загал результати тестування – у політиків Братства кільця, які вимагали заміни прокурорів через їх некомпетентність та корумпованість, стався ледь не розрив серця. Виявилося, що прокурори, які в суді не можуть вдумливо виступати в дебатах та можуть красти мільйонами, насправді високоінтелектуальні та розвинуті особистості, які за рівнем IQ майже наближаються до Ейнштейна та академіка Капіци. Побачивши, що прокурор із Забурбелівки набрав 80 балів на IQ тесті, директор ФБР Уолтер Скіннер подав у відставку, вважаючи, що з його 35 балами такий тупий юрист, як він, просто не гідний цієї посади. А лідер КНР Кім Чен Им взагалі розстріляв свого генерального прокурора, якого всі вважали взірцем інтелекту, коли йому доповіли, що прокурор із Мухосранська, що в Жмеринській області, набрав 100 балів зі 100 можливих.
Ну а що? Братство кільця хотіло реформу касти Прокуратури в обмін на подальше фінансування? Хотіло. Відкритий конкурс провели? Провели. Отримали нових високоінтелектуальних прокурорів? Отримали. Тепер давайте нам кошти на подальші реформи – ми ще Вам реформ наробимо.
Шановні читачі «України Комунальної».
Звертаємо вашу увагу, що цей текст є витвором фантазії автора. Будь-яка схожість та співпадіння з конкретними реальними особистостями в будь-якій країні носить абсолютно випадковий характер і не може слугувати приводом для судового позову.
Комунальний Байкар
