Кабінет Міністрів, не дивлячись на різдвяні канікули, не на жарт взявся вирішувати проблеми національної економіки, які накопичилися за минулі роки, неначе великий сніговий ком. Зокрема, на першому засіданні уряду у новому році було схвалено законопроект, яким передбачені зміни до закону «Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року».
Законопроектом уряд запропонував парламенту відновити дію закону № 498-V «Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року» від 20 грудня 2006 року, але при цьому населення отримає можливість реструктуризувати свою заборгованість за послуги ЖКГ, яка утворилися в них станом вже на 1 січня 2013 року.
Сам же процес реструктуризації заборгованості відбуватиметься у порядку, встановленому іншим законом № 554-ІV від березня 2003 року, яким був введений механізм реструктуризації боргів з квартирної плати, плати за ЖКП та за спожиті газ та електроенергію. Відтак, як і десять років тому, для переформатування термінів сплати боргу та для отримання можливості погасити борг у розстрочку, громадяни повинні будуть укладати з виконавцями/виробникам житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення заборгованості терміном до 60 місяців та гарантувати своєчасну сплату поточних платежів.
Читайте також: ЖКГ зустріло новий рік з боргами
В пояснювальній записці до документу, розробником якого є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, зазначається, що метою законопроекту є визначення механізму розв‘язання проблеми реструктуризації заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги, що утворилася станом на 1 січня 2013 року. Також у профільному відомстві впевнені, що реалізація цього законопроекту дозволить прискорити процес погашення заборгованості за спожиті побутовими абонентами послуги та сприятиме стабілізації фінансового стану підприємств галузі. Окрім того, у Мінрегіоні сподіваються, що прийняття таких норм дозволить запобігти зростанню кількості неплатників з числа платоспроможних категорій громадян.
В Кабінеті Міністрів відверто задоволені якістю та змістом цього законопроекту. «Уряд створює можливості для зменшення боргів населення за комунальні послуги. Зокрема, за 2013 рік борг населення за комунальні послуги зменшився на 5% («У.К.» - з 12,7 млрд грн до 12,1 млрд грн). Вступ в дію цього закону стане ще одним важливим кроком на цьому шляху», - сказав Віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул на брифінгу за підсумками засідання уряду 9 січня.
Однак експерти позицію урядовців не розділяють. Наприклад, екс – Міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко вважає, що відновлення дії закону про реструктуризацію 2003 року веде лише до стимулювання населення не платити за спожиті комунальні послуги. «Сумлінні платники відверто ображені цим законопроектом. Крім цього, запровадження реструктуризації заборгованості негативно відобразиться і на діяльності комунальних підприємств, адже їхню заборгованість перед енергопостачальниками цим законопроектом реструктуризувати не передбачається, тому зашморг боргів та природний газ та електроенергію з шиї комунальників ніхто не зняв», - впевнений він.
Але учасники ринку ініціативою уряду задоволені. Директор РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» Андрій Карауш повідомив одному з рівненських видань, що укладення договорів реструктуризації заборгованості - найбільш дієвий засіб з ліквідації боргу, адже це фактично безвідсоткова розстрочка, що дозволяє поділити наявний борг і сплачувати його щомісяця рівними частинами, не переплачуючи при цьому жодної копійки. «Ми сподіваємося на усвідомлення споживачами важливості оплати за надані послуги та рекомендуємо їм своєчасно сплачувати поточні платежі. Коли вони думають, що це неможливо, то я скажу, що нема неможливого. Просто треба не нагромаджувати борги. А коли вони вже є, укладати договори реструктуризації заборгованості», - запевнив пан Карауш.
Протилежні оцінки відновлення реструктуризації боргів за ЖКП на тих умовах, які були запропоновані в 2003 році законом № 554-ІV, зумовлені досить неоднозначними результатами реалізації цього закону.
Нагадаємо, що реструктуризація заборгованості згідно із законом № 554-ІV відбувалася досить повільно. З дати набуття чинності зазначеним документом, тобто з 1 липня 2003 року, за два роки було реструктуризовано лише 10% боргу споживачів, а в рамках реструктуризації погашено лише 1% всіх боргів.
Читайте також: Подвійна атака на ЖКГ
Зважаючи на це, постановою уряду № 765 від 23 травня 2007 року в положенні «Про порядок призначення і надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг» було внесено дві додаткові умови призначення субсидії залежно від реструктуризації громадянином боргів. По-перше, у разі появи до 1 грудня 2006 року заборгованості по платежах за ЖКП, субсидія призначається за умови підписання споживачем договорів про реструктуризацію заборгованості з підприємством, що надає житлово-комунальні послуги. По-друге, якщо надання субсидії припинено через несплату частини нарахувань за послуги, громадянин одержує право на її призначення знову на наступний період лише після надання документів, які підтверджують погашення заборгованості, яка виникла після 1 грудня 2006 року за період отримання субсидії.
Фактично, населення було змушене укладати договори реструктуризації заборгованості для того, щоб отримати субсидію. За час дії закону від 20 грудня 2006 року № 498-V біля 3,2 млн сімей уклали договори щодо погашення реструктуризованої заборгованості на суму складає 2,8 млрд грн. Фактично ж, українці, які зобов’язались рівномірно та поступового погашати заборгованість за ЖКП, цього не виконали, адже сплата за укладеними договорами становила всього 1,9 млрд грн, повідомляється у пояснювальній записці до нового законопроекту.
Не отримання майже 1 млрд грн комунальниками очікуваної суми заборгованості зумовило подальше погіршення їхнього фінансового стану і поступову відмову від масового укладання таких договорів реструктуризації. У зв’язку з тим, що закон № 498-V себе не виправдав, парламентарі не стали продовжувати його дію на наступні періоди.
Само по собі напрошується запитання – навіщо Мінрегіон, перед яким поставлено завдання створити умови для реформування ЖКГ та запровадження ринкових моделей управління галуззю, розробило законопроект, який фактично відновлює дію закону, що був «похований» на цвинтарі українського законодавчого мотлоху?
Чи відповідає цей законопроект вимогам ринкової економіки, якщо ним передбачається відновлення штучного обмеження оплати комунальних послуг, адже на період погашення загальна сума поточних платежів і в рахунок погашення реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% доходів працюючих громадян і 20% – для пенсіонерів і інших громадян, одержуючих соціальну допомогу?
Чи це економічно обґрунтований законопроект, якщо ним не передбачається запровадження одночасної реструктуризації заборгованості комунальних підприємств перед енергопостачальними організаціями за спожиті природний газ та електроенергію?
Чи це соціально справедливий законопроект, яким фактично передбачено стимулювання до несплати за спожиті комунальні послуги, оскільки населення, яке своєчасно сплачувало за ЖКП є ошуканим?
Відповіді на всі ці запитання має дати обговорення цього законопроекту в сесійній залі Верховної Ради. Дуже би хотілося, щоб остаточний текст законопроекту був виписаний у відповідності з вимогами часу, був економічно обґрунтований, навіть прагматичний. І дуже би не хотілося, щоб цей законопроект був прийнятий без обговорення та змін, адже існує велика ймовірність використання його в політичній боротьбі – попереду виборча кампанія, ставки в якій досить високі.
