Осінь 2014 року, в Юкраїні – розпал люстрації. Йде засідання Кабінету Міністрів Юкраїни, головує на ньому молодий Прем’єр Яценій Арсенюк.
Яценій Арсенюк: «Шановні урядовці, в Юкраїні сьогодні важко стало жити не тільки простим громадянам, криза вже добралася і до чиновників. Спочатку ми змушені були відмовитися від чартерних рейсів та літати економ-класами, але сьогодні у нас вже в бюджеті немає грошей, щоб оплачувати урядовцям службове житло в Печерському районі та на Липках. Тому уряд прийняв складне і не популярне для Вас рішення – відзавтра ми переселяємося всім складом уряду у звичайну «хрущовку» на Дарниці, будемо жити як прості люди, хто проти такого рішення – негайно бере автомат і їде в зону АТО».
Минув місяць…
Ранок, 7-00, квартира Арсенюків.
Дружина: Яценію, любий, вчора заповнювала книжечки за комунальні послуги – жахнулася. За перший місяць ми з тобою та дітьми накрутили 10 кубів холодної води та аж 12 гарячої, це ж на майже 500 гривень! Ось тобі (протягує Яценію пластмасовий ковшик), вчора придбала в магазині «Все по 5,99» – потрібно економити воду, будеш голитися у ковшику – так менше води піде!
Яценій: Люба моя! Хіба ж в тому справа, що я воду не економлю, я навіть голитися перестав – кажуть, триденна щетина робить чоловіка мужнішим та соліднішим. У нас в під’їзді всі чоловіки урядовці не голяться вже місяць, економлять – і Євген Ніштяк, Міністр культури, і Анатолій Вриценко, і Олег Мосій – всі не голяться! Просто справа в тому, що по стояку немає циркуляції – ото поки спустиш воду, проходить хвилин 15, щоб гаряча була – ото і набігає так на 500 гривень!
Дружина: Яценію, а ти роби як я – дочекайся, поки воду спустить наш сусід знизу – Анатолій Вриценко, він людина воєнна, звик приймати холодний душ. Я не йду до ванної, поки не почую його «О, тепленька пішла!» - це значить він воду спустив, і у нас вона вже тепла, окрім цього можна зайві 15 хвилин у ліжку поніжитися!
Яценій: Який економічний підхід, люба моя! Може тебе Міністром економіки призначити? Хоча ні, люстрація у нас в Юкраїні, родичам же не можна бути в підпорядкуванні…Ото ми з тобою розбазікалися, а вже 7-40, потрібно хутчіше збиратися, скоро наш урядовий тролейбус буде – запізнюватися не можна. Цілую, до вечора!
Накинувши куртку та швидко зав’язавши черевики, Яценій схопив портфель та швидко спустився сходами. Біля під’їзду його вже чекали колеги урядовці – Міністр палива та енергетики Юрій Продал, Міністр внутрішніх справ Арсен Авакян та його радник Антон, який одразу ж звернувся до прем’єра.
Антон: Яценію Петровичу, дозвольте мені їздити на роботу на службовому транспорті – ну не можу я зі своїми 140 кілограмами їздити в тролейбусі, людей набивається під зав’язку, тиснява, я от вчора наступив на ногу нашому Міністру соціальної політики Людмилі Тенисовій, та так наступив, що в неї тепер не 36 розмір ноги, а 38, вона каже тепер їй всі черевики доведеться викинути і вимагає з мене компенсацію! А де я такі кошти візьму, самі знаєте, яка мізерна в міліції зарплата!
Арсенюк: Навіть не просіть мене про це, Антоне! Юкраїні важко, державна казна розграбована Бандюковичем, люди змушені затягувати паски, а Вам службову машину??? Ні, ні, іще раз ні. Їжте шпинат, бігайте зранку, запишіться на йогу – схуднете, але будете їздити на роботу в тролейбусі. Закон – один для всіх!
Вечір, 18-00, на лавочці біля підїзду сидять заслужені владні пенсіонери – Леопольд Кралчук, Леопольд Бучма та Віра Мульянченко, плюхають насіння та ведуть жваву бесіду.
Кралчук: Ото дивився новини вчора, виступав там той, як його…Міністр енергетики Юрій Продал, сказав, що опалювальний сезон почнеться лише з 1 листопада, та й то - хтозна, чи почнеться, бо реверсу газу нема, вугілля на ТЕС немає…
Бучма: От скажіть, друзі, в нашу політичну молодість такого ж безладу не було… якось же починали опалювальний сезон з 15 жовтня, був у нас і газ, і вугілля, якось з Росією ми домовлялися…пам’ятаю в 1996 році сидим ми з Борисом Пельциним за чаркою…
Мульянченко: Ой дістали Ви вже цими спогадами, Леопольде Давиловичу, час вже не той, молодь у нас же бачити самі яка…На тих вихідних самій пришлось дзвонити Міністру внутршінх справ Авакяну, щоб прислав наряд міліції, бо Міністр культури Євген Ніштяк та Міністр спорту Дмитро Бухатов, влаштували чемпіонат з літроболу, вилізли на балкон та почали кричати «Хутін – Пуйло»…
Кралчук: Ну й що міліція, допомогла, вгамувала хлопців?
Мульянченко: Та де там….всі разом почали співати про Хутіна…я ж кажу, молодь якась не така, ми молоді такими не були…
Рівно о 18-45 до зупинки прибуває урядовий тролейбус, веселою юрбою чиновники йдуть із зупинку до під’їзду, вітаються з Кралчуком, Бучмою та Мульянченко.
Бучма: Яценію, скажи, будь ласка, коли все ж таки тепло буде в будинку? Нам пенсіонерам вже і під трьома ковдрами холодно!
Кралчук: І звідки такі тарифи на тепло? Вони що, підйомні для звичайних пенсіонерів?
Арсенюк: Ось зараз підійде Віце–прем’єр, він Вам все пояснить. Володимире Борисовичу, поясність, будьласка, нашим поважним пенсіонерам, що у нас відбувається.
Володимир Борисович: Тарифне зростання - це вимушений крок, і Ви як громадяни повинні з розумінням до цього ставитися. Також очевидно, що тарифи на комунальні послуги повинні бути економічно обгрунтовані, і вже давно пора було розірвати це «зачароване коло» перехресного субсидування та взаємозаліків. Що стосується соціального захисту, - держава буде оберігати від посилення фінансової навантаження тих громадян, рівень доходів яких не дозволяє їм оплачувати послуги ЖКГ. І ми зараз над цим працюємо. Денцентралізація – ключ до успіху. Технічно до опалювального періоду Україна була готова, як планувалося, на 1 жовтня 2014 року. Якщо будуть несприятливі погодні умови, то буде розпочато опалювальний період у тих регіонах, де такі погодні умови вимагатимуть включення опалення. Що стосується газу, то за 1 декаду жовтня, як нам звітує НАК "Нафтогаз", споживання йде в межах певного ліміту, але зрозуміло, що цьому сприяють погодні умови. Сьогодні я поставив перед ними завдання, газом, в першу чергу, повинно бути забезпечене населення і соціальна сфера. Ми розуміємо, що реформи і децентралізація повинні бути розпочаті з 1 січня 2015 року.
Бучма (переглядаючись в Кралчуком та Мульянченко): Зрозуміло, доведеться таки купувати ще одну ковдру.
Кралчук: І ще одне, Яценію Петровичу. Останній дощ показав, що покрівля на даху під’їзду перетворилася в решето. Ходили ми ось з Вірою Іванівною (киває на Мульяненко) в ЖЕК, нам сказали там, що грошей в них не має на капітальний ремонт, в тарифі не закладено, з бюджету фінансування не має. Порадили звернутися до Кабінету Міністрів з колективним листом про необхідність бюджетного фінансування ремонту даху. Ось ми підготували, підпишіть, будь ласка.
Арсенюк: Залюбки підпишу. А ти, Володимир Борисович, візьмеш питання на контроль, закон один для всіх, потрібно розглянути скаргу пенсіонерів по суті та допомогти, нам же ще жити в цьому під’їзді!
Минув місяць….
Відкривши поштову скриньку серед інших газет та передвиборної агітації Леопольд Бучма помітив конверт з урядовим штампом. То була відповідь на колективне звернення з приводу необхідності капітального ремонту даху їхнього під’їзду за підписами Яценія Арсенюка та візою Володимира Борисовича. Надівши окуляри, Леопольд Давилович почав вголос читати : «Шановні мешканці під’їзду! Ваше колективне звернення уважно розглянуто Мінрегіоном та Кабінетом Міністрів. Питання, яке Ви порушили в листі потребує значних бюджетних асигнувань, тому в 2014 році фінансування через кризу запланувати не можливе. Ваш будинок внесено до плану бюджетного фінансування у 2015 році, просимо з розумінням поставитися до існуючої в Юкраїні ситуації».
«Нічим, молода влада, від нас старих не відрізняєтеся, – подумав про себе Бучма та пішов в магазин купувати ковдру та гасову лампу.
Іван Слюсаренко-Засувкін
