Рус Укр
ГоловнаКомунальні байкиМіські проектиЯк урядовці законопроекти писали
Новини ЖКГ
28 Березня 2024 p.
21 Березня 2024 p.
15 Березня 2024 p.
26 Лютого 2024 p.
08 Лютого 2024 p.
31 Січня 2024 p.
29 Січня 2024 p.
18 Січня 2024 p.

Як урядовці законопроекти писали

Комунальні байки - всі вигадані історії з життя житлово-комунальної галузі. Та, як відомо, в кожній вигадці - лише частка вигадки. Пропонуємо байку про те, як в одній країні напрацьовували тексти проектів Законів.

 ...І навіщо я тоді послухав начальника відділу кадрів нашого Департаменту Олександра Івановича та скачав з Інтернету міністерську презентацію з енергозбереження, яка так сподобалася профільному заступнику обласної державної адміністрації? Після тієї наради з питань енергозбереження він замість себе включив мене, Ростислава Любченка, першого заступника директора Департаменту житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації, до складу робочої групи при Міністерстві з питань опрацювання законопроекту про енергозбереження.

І ось я вже 6 разів за останні три місці їду зі своїм водієм Василем на службовому «Ланосі» до Києва, щоб взяти участь у черговому засіданні цієї робочої групи. Якщо Ви досі думаєте, що закони приймаються в нашій країні дуже швидко і спрямовані на те, щоб змінити на краще стан економіки, я розвію Ваші ілюзії з цього приводу.
 
Наскільки я зрозумів за час існування робочої групи, основним її завданням є вдавання киплячої роботи над законопроектом про енергозбереження, оскільки уряду, щоб отримати черговий кредитний транш від міжнародних фінансових інституцій, потрібно виконати таке собі «домашнє завдання» - вжити заходів щодо енергозбереження та термомодернізації. А контролюють виконання домашнього завдання представники кредиторів, які раз на два тижні відвідують Київ та приймають звіти від урядовців. А рівно за два дні до чергового  візиту іноземних банкірів збирається наша робоча група та вносить правки та пропозиції до законопроекту, тож кожні два тижні урядовцям є про що звітувати перед банкірами - буржуїнами.
 
Сам законопроект, текст якого вручили нам на першому засіданні робочої групи, був, як на мене, непоганої якості, хоча я за фахом інженер-будівельник, а не економіст чи правник. Готували його фахівці однієї громадської організації, яку в Міністерстві деякі колеги зневажливо називають «грантоїдською» (підозрюю, через те, що саме ця організація, яка фінансується американцями, завжди жорстко критикувала чиновників рідного Міністерства за відвертий непрофесіоналізм при розробленні проектів нормативних актів). Як приклад успішного закону був взятий польський Закон «Про термомодернізацію та енергозбереження» 1997 року, який передбачав дієві механізми впровадження проектів термомодерназації житлових будинків на засадах кредитування та спільного фінансування проектів державою, муніципалітетами, кооперативами мешканців будинків.
 
На першому засіданні робочої групи також ми обрали голову та секретаря робочої групи, в обов’язки якої входило ведення протоколу засідань. На цьому засідання закінчилось, до другого засідання ми мали ознайомитися із законопроектом та викласти свої обґрунтовані зміни та доповнення.
 
Друге засідання розпочалося з того, що нам роздали іще один варіант законопроекту, альтернативний, як згодом з’ясувалося підготовлений іншою громадською організацією, але вже лояльною до Міністерства. Інтуїція мені підказувала, що, мабуть, в найвищих колах було прийнято рішення не поспішати із внесенням першого законопроекту на остаточне затвердження урядом для передачі його на розгляд Верховної Ради, а за можливості навіть поховати його, адже він передбачав доволі революційні кроки на шляху до енергозбереження.
 
До третього засідання ми повинні були підготувати бачення та пропозиції щодо двох законопроектів, викласти їх у паперовому та елетронному вигляді. Однак, третє засідання закінчилося тим, що голова робочої групи повідомив, що у фахівців при підготовці законопроекту виникло питання щодо визначення вдалості терміну «термомодернізація будівель» та запропоновано замінити його на термін «тепломодернізація» або «теплова продуктивність». Тут я точно зрозумів, що наша робоча група – це таке собі «потьомкіньске селище» для ревізорів із валютного фонду. Якщо на третьому засіданні ми не впевнені у дефініціях (на відміну від деяких членів робочої групи, я точно знаю значення цього слова, не дарма в мене батько викладач), то ніякої мети щодо реального впровадження енергозбереження уряд перед собою не ставить. У зв’язку з виниклим питанням було вирішено направити листа до НАН України, щоб світила науки нам роз’яснили правильність вживання слова «термомодернізація» з технічої точки зору. Цікаво, чи задавалися в Польші в 1997 році такими безглуздими питаннями щодо тотожності понять «термомодернізація» та «тепломодернізація»? Авжеж, не тому в них все і вийшло, і з газової російської голки вони скочили, а ми…
 
Четверте засідання відбулося через місяць, оскільки рівно стільки знадобилося науковцям, щоб направити лист-відповідь на запит робочої групи, в якому зазначалося, що поняття «тепломодернізація» та «теплова продуктивність» є з технічною точки зору невірними, лише поняття  «термомодернізація» відображає суть того технічного процесу, яке планується до впровадження. Що і треба було довести, робоча група потрібна Міністерству тільки для того, щоб тягнути час! Тож, за результатами засідання прийнято рішення доопрацювати законопроект з урахуванням запропонованих зауважень щодо визначень термінів та розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та центрального органу виконавчої влади з питань енергозбереження.
 
П’яте засідання відбулося два тижні тому, через хворобу на ньому був відсутній голова нашої робочої групи. Подумки побажавши йому і нам всім не хворіти, члени робочої групи взялися до роботи. Опрацювавши майже третину законопроекту, дійшли до запропонованої членом робочої групи від уряду норми, згідно з якою всі проекти з енергозбереження та термомодернізації підлягають обов’язковій експертизі тільки в державній установі «Держекспертиза». З надійних джерел у робочій групі я отримав інформацію, про те, що син голови нашої робочої групи за щасливим збігом обставин як раз очолює саме державну установу «Держекспертиза»…Тож, чи хворий наш голова, чи просто хитрий?
 
Що запропонують для розгляду сьогодні, на шостому засіданні робочої групи – й гадки не маю. Але все більше і більше упевнююся, що весь апарат нашого Міністерства, департаменти та управління на місцях – це велике «потьомкінське селище», ми існуємо, для того, що вдавати видимість роботи, щоб дотримуватися процедури, а не працювати на результат.
 
Чим далі я в Системі, тим далі я розумію, що вона живе завдяки взаємовиключним явищам. Ми на робочій групі обговорюємо законопроект про енергозбереження, Міністр вносить проект постанови про заміщення газу іншими видами палива. А десь в далекому Ананіївському районі Одеської області місцевий чиновник заявляє, що влада продовжить газифікацію сіл та селищ районі не дивлячись на проблеми в газових стосунках України та Росії і цьому радіє місцеве населення, яке, в свою чергу, буде лаяти владу останніми словами, коли отримає платіжки за газ восени... «и гений, парадоксов друг»…
 
Шановні читачі «України Комунальної».
 
Звертаємо вашу увагу, що цей текст є витвором фантазії автора. Будь-яка схожість з конкретними реальними особистостями в будь-якій країні носить абсолютно випадковий характер і не може слугувати приводом для судового позову.
 
Комунальний Байкар
 
Коментарі (0)