За словами Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, уряд працював над проектом державного бюджету на 2016 рік останні півроку «Я хотів би проінформувати про бюджетний і податковий процес, яким уряд займається вже протягом півроку, хочу підкреслити, тому що ми розпочали підготовку цих законопроектів півроку тому» - зокрема наголосив Прем’єр, відкриваючи засідання Кабінету Міністрів 2 грудня.
Перший проект Закону «Про державний бюджет України на 2016 рік» був зареєстрований у Верховній Раді за номером 3000 декілька місяців тому, 14 вересня. Однак, до Комітетів він так і не дійшов – уряд відкликав документ у той же день.
У Міністерстві фінансів пояснили такі маніпуляції трьома причинами, мовляв з початком нового року заплановано старт податкової реформи, яка може мати значний вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів; парламент ще не затвердив реструктуризацію комерційного державного боргу України, а відповідно до завершення процесу реструктуризації у Міністерства немає фінальних розрахунків за прогнозованими потребами держбюджету в обслуговуванні боргів у наступному році; а Рада національної безпеки і оборони не розглянула оборонний бюджет країни на 2016 рік, котрий також потрібно буде враховувати у розрахунках видатків держбюджету. Не подати ж проект держбюджету уряд не міг, оскільки за нормами Бюджетного кодексу він зобов'язаний внести до парламенту проект державного бюджету на наступний рік до 15 вересня.
Наразі ж у цих моментах, здається, встановилася визначеність і днями Мінфін оприлюднив оновлений текст проекту держбюджету на 2016 рік, поки що, на жаль, без додатків.
За інформацією джерел, це було зроблено задля уникнення конфузу, оскільки доповнення ще не повністю узгоджені.
По цьому відповідно уряд розпочав консультації з усіма парламентськими фракціями і має надію внести до Верховної Ради узгоджений проект державного бюджету на наступний рік сьогодні - 4 грудня. «Уряд сповідує проведення збалансованої з одного боку, з іншого боку економічно ефективної податкової реформи та внесення до українського парламенту проекту Закону України «Про Державний бюджет» на наступний рік, який дасть можливість виконати всі соціальні зобов`язання України перед своїми громадянами, який буде відповідати найвищим критеріям фінансової стабільності, а саме дефіцит бюджету 3,7% від ВВП, і який отримає всецілу підтримку членів українського парламенту» - зазначив Глава Кабміну.
Що ж, розглянемо детальніше, за якою «фінансовою мапою» уряд бачить життя країни у наступному році, та чим вона відрізняється від «вересневого» плану.
Порівняно з попереднім «вересневим» проектом держбюджету на 2016 рік доходи казни збільшено на 8,7% - до 598,21 млрд грн, з яких доходи загального фонду становлять 564,56 млрд грн, а спеціального – 33,65 млрд грн. Що на 15,7% більше, ніж було передбачено держбюджетом поточного року.
При цьому варто зазначити, що видатки держбюджету на 2016 рік порівняно з попереднім проектом зростуть на 21,6% - до 673,97 млрд грн, з яких видатки загального фонду становлять 638,44 млрд грн, а спеціального – 35,53 млрд грн. Що на 15,8% більше, ніж передбачалося держбюджетом поточного року.
Тож, граничний розмір дефіциту держбюджету на 2016 рік визначений у 83,69 млрд грн, що на 5,3% більше ніж у попередньому проекті та 10,2% перевищує показник держбюджету поточного року.
Примітно, державний борг у новому проекті держбюджету на 2016 рік скорочено на 74 млрд грн до 1,5 трлн грн. Для порівняння, на кінець вересня поточного року прямий держборг України становив 1,3 трлн грн, а сумарний – 1,5 трлн грн.
За рахунок чого уряд прогнозує зростання доходів цього разу, поки що точно сказати не можна через брак додатків до документу. Однак на недавньому засіданні Кабінету Мінстрів Прем’єр натякнув, що у цьому році залишилися невикористаними заарештовані активи, якими володіють екс-Президент Віктор Янукович і наближені до нього особи, у сумі в 1,5 млрд дол. Раніше, у попередньому проекті держбюджету на 2016 рік, основний акцент робився на зростання податкових надходжень у 19,5% або на 76,8 млрд грн, а також - азартних українців та любителів коштовностей (від сплати за ліцензії на проведення та організацію азартних ігор, букмекерської та лотерейної діяльності уряд розраховував отримати близько 1,7 млрд грн, а від рентної плати за видобуток бурштину - 1,4 млрд грн).
Також проектом держбюджету на наступний рік допускається збільшення державних гарантій до 28,2 млрд грн замість 25,7 млрд грн., які передбачалися попереднім документом, і спрямування кредитів, що залучаються за рахунок них, на фінансування інвестпроектів, Державної іпотечної установи.
Окрім цього у проекті міститься дозвіл Кабміну доформувати у 2016 році стабілізаційний енергетичний фонд на суму до 500 млн дол. за рахунок держгарантій, зокрема для закупівлі «Нафтогазом України» газу в Європі. Примітно, раніше цього пункту в проекті бюджету не було, але на початку жовтня Кабмін уже вніс до Верховної Ради відповідні зміни до держбюджету на 2016 рік.
Поміж тим варто зауважити, соціальні стандарти в оновленому проекті держбюджету на 2016 рік залишилися без змін порівняно з «вересневими» планами. «В проекті закону про державний бюджет ми передбачаємо підвищення грошових доходів населення на 12%. Тобто соціальні стандарти в 2016 році за урядовим проектом підвищуються на 12%» - анонсував Прем’єр на засіданні Кабміну.
Мовою чисел документом встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2016 року - 1330 грн, з 1 травня - 1399 грн, з 1 грудня - 1496 грн. При цьому мінімальна заробітна плата становитиме: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 грн, з 1 травня - 1450 грн, з 1 грудня - 1550 грн; у погодинному розмірі: з 1 січня - 8,29 грн, з 1 травня - 8,69 грн, з 1 грудня - 9,29 грн.
Чого ж за таким сценарієм чекати в новому році у сфері житлово-комунального господарства? Навіть без додатків до проекту державного бюджету можна здогадатися, що особливо нічого. Зокрема, за словами Віце-прем’єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, основним бюджетним пріоритетом наступного року має стати продовження фінансування реформ децентралізації та енергоефективності. «Це головні реформи, які спрямують країну до економічного розвитку» - відзначає він.
На ці цілі, стверджує пан Зубко, у державному бюджеті на 2016 рік заплановано 5,7 млрд грн, що на 500 млн грн. більше, ніж у «вересневому» проекті. Частина з цих коштів піде на підтримку об’єднаних територіальних громад, частина – на продовження заходів з енергоефективності, решта – на регіональний розвиток.
Зауважимо, раніше, попереднім проектом Закону «Про державний бюджет України на 2016 рік», Мінрегіону як розпоряднику коштів державного бюджету загалом на виконання його функцій планувалося направити майже 1,7 млрд грн (в основному на енергоефективність та покращення житлових умов населення). Із сумом, ця відверто скромна сума не покриває і десяти відсотків від бюджетних потреб відомства. Українці і в наступному році не зможуть сподіватися на підвищення якості надання житлово-комунальних послуг.
Примітно, експерти негативно оцінюють оновлений проект державного бюджету на 2016 рік. На їхнє переконання, він не має жодної економічної цінності і розроблений для міфічної країни. «Проект державного бюджету України розроблений не для нашої країни, а виключно для того, аби сподобатися МВФ. Всі показники, що закладені у документі, є такими, якими їх хоче бачити МВФ… Про економічну цінність проекту Держбюджету і мова не іде», - зокрема журналістам зазначив економічний експерт Олександр Охрименко.
На його думку, основною метою оновленого проекту держбюджету є ніщо інше як отримання чергового кредиту від міжнародної фінустанови. «Головна мета є дуже примітивною: прийняти документ та отримати черговий кредит від МВФ. Тому, не дивуйтесь, чому той законопроект, який був презентований 14 вересня 2015 року, має меншу суму доходів, ніж той, що опублікований зараз. Очевидно, що після чергового візиту місії МВФ та її вказівок цифри просто змінили» - пояснює експерт.
Більше того, привід для таких думок дає сам уряд. На засіданні Кабінету Міністрів Прем’єр-міністр, щоб мотивувати урядовців та парламентарів до роботи констатував: «Один із основних критеріїв отримання третього траншу як МВФ, так і загальної підтримки від наших зовнішніх кредиторів в розмірі 4 млрд. дол. США полягає в тому, наскільки буде збалансована і економічно-ефективна як податкова реформа, так і Закон «Про Державний бюджет».
Анастасія Люк
