На початку березня Верховною Радою був прийнятий Закон «Про ліцензування видів господарської діяльності». За відповідне рішення проголосувало 254 народних обранців.
Як відомо, цим документом встановлюється ряд нових норм щодо вдосконалення понятійного апарату, державних принципів ліцензування підприємництва, порядку ліцензування, а також запровадження безстроковості дії ліцензій для всіх видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню і можливості отримати її у електронному вигляді або на паперовому носії.
Таким чином, виникла необхідність приведення у відповідність з цими нормами положень діючого законодавства, яким регулюється господарська діяльність у тих чи інших сферах. Не стала винятком і сфера поводження з відходами, оскільки згідно з пунктом 14 статті 7 закону про ліцензування встановлено, що ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як поводження з небезпечними відходами, в той час, коли законом про відходи передбачається, що ліцензуються операції поводження з небезпечними відходами, та й те ліцензування наразі більше формальне.
Так, декількома днями раніше у Верховній Раді групою депутатів від «Блоку Петра Порошенка» було зареєстровано законопроект, покликаний переграти умови ліцензування у відповідній сфері. Зокрема, мова йде про проект Закону №2950 «Про внесення змін до Закону України «Про відходи» (щодо поводження з небезпечними відходами)».
Згідно з пояснювальною запискою, метою цього документу є «створення послідовного, адаптованого до вимог європейського законодавства та національного законодавства механізму поводження з небезпечними відходами»: від отримання ліцензії до здійснення господарської діяльності та усунення перешкод на її шляху.
На думку розробників, основою для реалізації поставленої мети, перш за все, має бути узгодження термінології щодо виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Так, у статті 1 Закону «Про відходи» пропонується зазначити, що «вид небезпечних відходів – сукупність відходів, які мають загальні ознаки та включені до переліку небезпечних відходів».
Друге, на що звертається увага – це визначення вимог до особи, яка збирається або провадить господарську діяльність поводження з небезпечними відходами. Зокрема, у оновленій статті 34 Закону «Про відходи» на таких суб'єктів серед іншого покладаються зобов’язання:
- не допускати передачу небезпечних відходів суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на здійснення господарської діяльності поводження з небезпечними відходами;
- мати ліцензію на здійснення господарської діяльності поводження з небезпечними відходами (а не операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, як було раніше);
- для отримання ліцензії та здійснення господарської діяльності поводження з небезпечними відходами мати підтвердження належності на правах власності або на іншій законній підставі будинків, будівель, споруд та приміщень, земельних ділянок, необхідних для здійснення такої діяльності; матеріально-технічну базу (обладнання, установки, спеціальні транспортні засоби), достовірність наявності якої засвідчується документами, які підтверджують законність набуття такого права та актом перевірки достовірності наданої інформації;
- надавати органу ліцензування щоквартальні звіти про здійснення господарської діяльності поводження з небезпечними відходами;
- мати позитивний висновок державної екологічної експертизи щодо проектної документації на об'єкти, на яких здійснюються операції з небезпечними відходами; державної санітарно-епідеміологічної експертизи про дотримання вимог щодо забезпечення безпеки на об'єктах, на яких здійснюються операції з небезпечними відходами; реєстрову карту об'єкта оброблення та утилізації відходів; паспорт місця видалення відходів (у разі здійснення видалення чи захоронення небезпечних відходів).
З огляду на такий перелік вимог, розробники бачать також необхідність у доповнені Закону «Про відходи» новою статтею 34-2, яка визначатиме принцип ліцензування господарської діяльності поводження з небезпечними відходами. Так, у ст. 34-2 йдеться, що господарська діяльність поводження з небезпечними відходами проводитиметься суб’єктами господарювання на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та у відповідності із ліцензійними умовами. Підкреслюється, що такої діяльності належить комплекс заходів збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення (перероблення) і утилізації та/або знешкодження небезпечних відходів, їх видалення, захоронення. При цьому зауважується, що відповідність матеріально-технічної бази встановленим вимогам та заявленим у клопотанні здобувачем ліцензії документах для одержання ліцензії характеристикам, підлягає обов'язковій перевірці до видачі ліцензії у межах строків, передбачених для видачі ліцензії, за місцем провадження діяльності органом ліцензування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Самі загальні вимоги до матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності поводження з небезпечними відходами, а також технічної документації визначаються ліцензійними умовами.
Відповідно у статті 37 Закону «Про відходи» пропонується відзначити, що контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних вимог здійснюється органом ліцензування.
Поряд з цим передбачається встановлення відповідальності – господарсько-адміністративних санкцій та підвищення адміністративної відповідальності посадових осіб суб’єктів господарювання, у разі порушень вимог законодавства. Це прописано у статті 42 Закону «Про відходи» та новій 42-1.
Так, до ст. 42 пропонується додати, що за порушення вимог ліцензійних умов, строків і порядку надання звіту про здійснення господарської діяльності поводження з небезпечними відходами, приховування, перекручування інформації або відмову надання такого звіту ліцензіати також несуть дисциплінарну, адміністративну, господарську, цивільну чи кримінальну відповідальність.
У ст. 42-1 призначаються відповідні штрафні санкції. Зокрема, йдеться, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища застосовує до суб'єктів господарювання штрафні санкції:
- у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за порушення вимог ліцензійних умов;
- у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за порушення строків та порядку надання звіту щодо поводження з небезпечними відходами, приховування, перекручення або відмову від надання звіту щодо поводження з небезпечними відходами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у свою чергу застосовує до суб'єктів господарювання штрафні санкції у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за не передачу небезпечних відходів суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на здійснення господарської діяльності поводження з небезпечними відходами.
Усі кошти, отримані таким чином зараховуватимуться до державного бюджету. Порядок накладення та стягнення штрафів встановлюється Кабінетом Міністрів.
Примітно, що узгодження Закону «Про відходи» із Законом про ліцензування – не єдина проблема у правовому регулюванні сфери поводження з відходами. Законодавство у сфері поводження з відходами досі не відповідає міжнародними стандартами та документами, які регулюють відносини у зазначеній сфері, зокрема із Рамковою директивою Європейського Союзу 91/156/ЄЕС, Конституцією України та іншими законодавчими актами.
Вадим Менаєв
