Рус Укр
ГоловнаПублікаціїТарифи ЖКГРеалізацію житла за комунальні борги можуть відстрочити
Новини ЖКГ
28 Березня 2024 p.
21 Березня 2024 p.
15 Березня 2024 p.
26 Лютого 2024 p.
08 Лютого 2024 p.
31 Січня 2024 p.
29 Січня 2024 p.
18 Січня 2024 p.

Реалізацію житла за комунальні борги можуть відстрочити

У Верховній Раді з'явився законопроект, який передбачає запровадження мораторію на виселення, стягнення житла, нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій через борги за ЖКП. Однак перспективи стати Законом у цього документу поки туманні.

Починаючи з серпня минулого року в Україні погіршується рівень оплати за житлово-комунальні послуги серед населення. Згідно з останніми даними Державної служби статистики, у січні поточного року українці сплатили за ЖКП 4,8 млрд грн, що становить 88,3% нарахованих за цей період сум. Недоплата перейшла у заборгованість, яка на кінець зазначеного періоду склала понад 13 млрд грн. При цьому середній термін примноження населенням боргів за всі надані послуги фіксувався на рівні 2,4 місяця. Якщо брати до уваги, ще й розрахунки за електроенергію (рахується окремо), загальна заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг населенням наблизилася до 15 млрд грн.

Головним чином, поясненням такого погіршення платіжної дисципліни є стрімке підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, починаючи з травня минулого року, та загострення економічної кризи у країні: «замороження» прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, 25% рівень інфляції, девальвація національної валюти, затримки виплати зарплат, зростання безробіття, тощо.
 
І що найсумніше, вже сьогодні можна констатувати, що в подальшому ситуація з розрахунками за житлово-комунальні послуги не зміниться на краще – заборгованість населення продовжуватиме тягтися вгору. Сприятиме цьому чергове підвищення тарифів на електроенергію, газ та опалення, яке вступить у дію менше ніж за тиждень.
 
Нагадаємо, з 1 квітня поточного року вартість світла зросте в 3,5 рази, досягнувши середньозваженого рівня 122,83 коп. за кВ-год., мінімальний тариф на газ для населення підвищиться у 3,3 рази - до 3,6 тис. грн за тис. куб. м палива, а вартість тепла збільшиться на 71,8%, тобто до 537,2 грн за Гкал. 
 
Як наслідок, люди, які не матимуть можливості оплатити житлово-комунальні послуги за новими тарифами, ризикують опинитися у ситуації, коли за борги не лише припинятимуть надання відповідних комунальних послуг, але й забиратимуть житло.
 
До речі, про таку ймовірність в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства вже говорять. Минулого тижня на брифінгу «Все про підвищення тарифів» начальник  Управління економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Наталія Хоцянівська, відповідаючи на питання журналістів щодо можливих санкцій проти «комунальних» боржників, згадала про Закон «Про виконавче провадження», однією з норм якого передбачається виселення і реалізація нерухомого майна неплатника.
 
«Мені не хотілося б, щоб мої слова були сприйняті таким чином, що завтра почнеться відбирання майна у боржників. Але хочу сказати, що дійсно з цією ганебною практикою, яка руйнує всю систему надання та отримання житлово-комунальних послуг, потрібно, напевно, перейти до більш жорстких заходів для того, щоб цю ситуацію змінити і все ж змусити неплатників проводити розрахунки», - зауважила вона.
 
Окрім того, за словами пані Хоцянівської, для боротьби з неплатниками Мінрегіон також ініціював внесення змін у Закон «Про житлово-комунальні послуги», які передбачають введення пені за несвоєчасну оплату ЖКП у розмірі 0,1% від суми неплатежу. 
 
Звідки люди, рівень життя яких постійно знижується і які не з власної забаганки боргують за комунальні послуги, візьмуть гроші на сплату пені чи порятунку свого майна, на жаль, не сказав ніхто. 
 
Водночас під куполом Верховної Ради нещодавно було зареєстровано кілька законодавчих ініціатив, котрі б могли зарадити зростанню заборгованості за житлово-комунальні послуги і запобігти таким ймовірним сумним наслідкам як прощання неплатників із власним житлом. Це проекти Законів №2342 «Про встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги» та №2460 «Про встановлення мораторію на виселення, стягнення житла, нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги і припинення їх надання (відключення)». Обидві ініціативи від групи депутатів «Опозиційного блоку». Якщо перший спрямований на відстрочення вже запущеного механізму і, скоріше за все, не дійде і до першого читання, оскільки суперечить домовленостям України з Міжнародним валютним фондом, то у другого, хоча і незначні, але перспективи є.
 
Зауважимо, законопроектом №2460 пропонується вжиття лише тимчасових заходів для захисту житлових і майнових прав громадян, недопущення примусової реалізації житла та виселення громадян із жилих приміщень до стабілізації економічної ситуації в країні. 
 
 
Зокрема, згідно з пояснювальною запискою, цим документом передбачається запровадження мораторію на примусове стягнення житла, котре належить громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за ЖКП, а також на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій, відключення житлово-комунальних послуг громадянам України у разі несвоєчасного здійснення ними платежів за відповідні послуги.
 
Поряд з цим підкреслюється, що мораторій на примусове стягнення житла, нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій, припинення відключення житлово-комунальних послуг не поширюється на боржників, середньомісячний сукупний дохід сім’ї яких за попередній рік становить не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для сім’ї.
 
Окрім того, законопроектом №2460 пропонується тимчасово, до 31 грудня 2016 року, встановити мораторій на виселення громадян за несвоєчасну оплату ЖКП із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення. 
 
Розробники зазначають, що у разі набрання документом чинності, його дія може бути припинена за умови, якщо прожитковий мінімум буде затверджено у розмірі не меншому за фактичний його розмір, що розраховується відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум», а заборгованість із заробітної плати на економічно активних підприємствах не перевищуватиме 100 млн грн на всій території України, але в будь-якому випадку не раніше 31 грудня 2016 року. 
 
Таким чином, населення, яке залишилося з діркою у кишені через економічну кризу в державі, могло б на деякий час забути про можливість втрати даху над головою через відсутність можливості оплачувати житлово-комунальні послуги. Питання лише в тому, чи не буде це розцінено українцями так, що за житлово-комунальні послуги можна взагалі не платити, і як в такому разі компенсуватимуться витрати підприємств?!
 
Катерина Ляшевська
 
Коментарі (4)
Коля Пухов
26 Березня 2015 p. 18:44
Прогрес у тому, що сім"ї з працездатними непрацюючими будуть мати право претендувати на субсидію. Але проблема в тому , що зараз усім без винятку працездатним непрацюючим штучно приписується дохід на рівні прожиткового мінімуму, тобто 1218 грн на місяць. Тому пропоную виділити декілька типів працездатних непрацюючих. Наприклад, одна справа, якщо людина звільнилась із попереднього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, то може й виправдано їй штучно приписувати якийсь дохід, бо ця людина якось планувала заробляти собі на життя, коли звільнялась з роботи. Але у 2011-2013 роках багато звільняли працівників у зв"язку з так званими "ліквідаціями" державних підприємств, часто навіть без попередження про звільнення , то таким непрацюючим штучно приписувати якийсь дохід, м"яко кажучи, некоректно. Тим більше, якщо такий звільнений працівник рік перебував на обліку у центрі зайнятості, і йому не була запропонована підходяща робота. Тому сім"ям з такими вимушеними непрацюючими треба нараховувати субсидію, виходячи з їх реального доходу; тобто не приписувати вимушеному непрацюючому доходу, якого він насправді не отримував.
Коля Пухов1
26 Березня 2015 p. 23:13
Думаю, що за роки незалежності, а особливо під час президенства Януковича, позбавленням жител, тобто виселенням з квартир, було знищено більше українців, ніж під час сталінського голодомору. Але державі, як адміністративній структурі, таке знищення вигідне, адже звільнені від боржників квартири можна продати або здати в оренду.
Гудвин Бугров
27 Березня 2015 p. 17:23

Правительство уже "позаботилось" о своих, нынешних и будущих гражданах, попавших под выселение/взыскание жилья – их поставят их на квартирный учет. 

Коля Пухов
28 Березня 2015 p. 22:23
Більшість виселених вже давно померла від холоду, голоду, хвороб і травм.