Як відомо, в Україні майже три місяці діють нові тарифи на електроенергію та ціни на природний газ для потреб населення. Поряд з тим, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, також переглянула тарифи на теплову енергію, гаряче та холодне водопостачання. Це послужило причиною для суспільного невдоволення, так як загальний рівень доходів населення залишився без змін, та ініціації перевірки обґрунтованості підвищення цін на енергоносії та комунальні послуги як на державному, так і міждержавному рівні. Висновок відповідної парламентської Робочої групи з цього приводу був оприлюднений ще наприкінці травня, у ньому йдеться про необґрунтованість встановлення нових цін і тарифів, а ось звіт міжнародних аудиторів Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк сподівався отримати минулого тижня.
«Ми завершимо аудиторську перевірку, утворення, ціноутворення по тарифам, чи правильні вони чи неправильні – чотирма найбільшими світовими компаніями на кінець наступного тижня. Я пропоную і прошу вельмишановного Голову Верховної Ради України, після того, коли у нас буде готовий незалежний звіт світових аудиторів з цього приводу. Окремо запросити сюди до парламенту: уряд, Національну комісію з регулювання енергетики, НАК «Нафтогаз України», якщо погодяться аудитори, давайте запросимо сюди аудиторів, роздамо звіт кожному народному депутату України і знімемо, будь-які політичні запитання економічними відповідями на те, як утворювались тарифи» - зокрема зазначив він під час години запитань до уряду на пленарному засіданні Верховної Ради 5 червня.
Міжнародні аудитори свої напрацювання у прогнозований Прем’єром строк не подали, але днями в інтерв’ю одному з телеканалів він вже встиг зробити заяву, що ціни і тарифи на енергоносії та комунальні послуги занижені. «Буде визнано, що ці тарифи занижені. Ці тарифи не відповідають сьогоднішньому реальному рівню» - підкреслив Арсеній Яценюк, тим самим давши привід експертам галузі сумніватися у прозорості і неупередженості роботи аудиторських компаній.
Так, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій
Юрій Корольчук в коментарі
«РБК-Україна» зазначає, що такі вчинки уряду свідчать про корупційність його дій, адже в багатьох діях Кабміну простежується бажання домовитися про «правильне» рішення. «Аудиторські компанії здійснюють аналіз і перевірку роботи конкретних підприємств. У кращому випадку, аудитори зможуть надати роз'яснення і аналіз ситуації у регулюванні тарифів, і запропонувати ряд кроків для підприємств, які або призначають тарифи, або приймають ці тарифи до виконання. Але аудитори не можуть оцінити рівень заниженності або завищеності тарифів» - наголошує експерт.
Директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич у свою чергу зауважує, що для того, щоб оцінити адекватність і обґрунтованість рівня тарифів на комунальні послуги, міжнародним аудиторам потрібно аналізувати фінансові показники компаній, що постачають відповідні послуги.
Вчора на засіданні Кабінету Міністрів Арсеній Яценюк виправився, зазначивши, що вимагатиме проведення аудиту всіх без винятку державних енергетичних компаній, оскільки політика уряду спрямована на ринкові і правдиві тарифи в енергетичному секторі. «Очікую, що велика четвірка найбільших світових аудиторських фірм зробить перший аудит і своє перше заключення щодо того, яким чином нараховувалися тарифи. І я вимагатиму проведення подальшого аудиту всіх енергетичних компаній, в тому числі НАК «Нафтогаз України», «Укргазвидобування», «Укртрансгазу» для того, щоб ми дійшли до кожної цифри, до кожної цифри амортизації, інвестицій та витрат всіх державних компаній», - сказав він, мотивуючи, що люди мають знати, що уряд повністю перевірив «усі витрати державних компаній, всі доходи державних компаній, ціну на природний газ, ціну на газ власного видобутку» і має цьому підтвердження.
Окремо Прем’єр додав, що попередній аудит великих аудиторських компаній щодо формування тарифів буде готовий до кінця поточного тижня. Та вкотре наголосив, що держава надасть субсидії на оплату комунальних послуг усім громадянам, котрі її потребують.
Однак, нові ціни на енергоносії та тарифи на комунальні послуги страшні не лише для населення. Ряд депутатів від «Опозиційного блоку» звертає увагу влади на те, що тарифи змінилися і для бюджетних установ, а це не було передбачено місцевими бюджетами. Зокрема, на цьому наголошується у нещодавно зареєстрованому ними проекті Закону №2061а «Про внесення змін до статті 27 Бюджетного кодексу України щодо підтримки органів місцевого самоврядування та надання можливості установам бюджетної сфери своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за спожиті комунальні послуги».
«Підвищення з 1 березня 2015 року тільки ціни на газ на 56% стане значним додатковим навантаженням на показники місцевих бюджетів. Ці рішення взагалі не підкріплені відповідними фінансовими ресурсами» - зауважують розробники документу у пояснювальній записці.
Як приклад, за їхньою інформацією, лише по бюджету м. Кривого Рогу до кінця року додаткова потреба на розрахунки за тепло і газ, що споживається установами бюджетної сфери, складе більше 57,6 млн грн.
Тож, нардепи наполягають на необхідності компенсації місцевим бюджетам позапланованих додаткових видатків, які з`явилися внаслідок рішень органів державної влади, таких як - підвищення цін і тарифів на комунальні послуги та спожиті природний газ і електроенергію. Зокрема, проектом пропонується додати до ст.27 Бюджетного кодексу пункт 3.1, згідно з яким, «рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків місцевих бюджетів протягом бюджетного року, в обов'язковому порядку компенсуються з державного бюджету».
На думку розробників, схвалення відповідних змін парламентарями сприятиме підтримці органів місцевого самоврядування та надасть можливість установам бюджетної сфери своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за спожиті комунальні послуги, а також - стабільному надходженню коштів до організацій, що їх надають.
Зауважимо, на сьогодні підприємства ТКЕ, ТЕЦ та прямі промислові споживачі є найбільшими боржниками НАК «Нафтогазу». Їхній борг за спожите «блакитне» паливо, за інформацією НАКу, станом на 16 червня становить 22,2 млрд грн. У порівнянні з минулим тижнем заборгованість збільшилась на 235 млн грн (1,1%). При цьому борг підприємств ТКЕ та ТЕЦ за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, становить близько 66% від загальної суми заборгованості, борг ТЕЦ за природний газ, використаний у виробництві електроенергії — близько 24%, борг прямих промислових споживачів — близько 10%. Погіршення платіжної дисципліни населення та інших категорій споживачів, в тому числі – бюджетних установ, за послуги, які надають відповідні організації, призведе до нарощування заборгованості останніх перед НАК «Нафтогазом», а це у свою чергу може вилитися у відключення теплоджерел ТКЕ та ТЕЦ від газопостачання. Як наслідок, без гарячої води та опалення можуть залишитися як житлові будинки, так і школи та садочки.
Примітно, такі приклади цього року вже були. Нагадаємо, 21 квітня ПАТ «Київенерго» отримало від ПАТ «Київгаз» лист-попередження про примусове обмеження та припинення постачання газу на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та котельні з 23 квітня. Підставою для цього стало доручення НАК «Нафтогаз України» припинити газопостачання через заборгованість підприємства за спожите «блакитне» паливо. Як наслідок, без гарячої води залишилося понад тисячу споживачів. У ПАТ «Київенерго» виниклу заборгованість мотивували несплатою за тепло зі сторони населення та бюджетних установ. Цікаво, що пройшло майже два місяці з того дня, а у столиці досі понад два десятка споживачів перебувають без гарячої води через припинення газопостачання теплоджерел підприємства.
Таким чином, недофінансування місцевих бюджетів разом із погіршенням платіжної дисципліни серед населення може мати вкрай неприємні наслідки, особливо взимку. Але от, чи знайдуться у держави кошти, поряд із 24,4 млрд грн на «житлові» субсидії, ще й на компенсацію міських скарбниць? Чи захочуть парламентарі їх знайти?
Вадим Менаєв
