Рус Укр
ГоловнаПублікаціїЗаконодавствоЖитлові права безправних українців
Новини ЖКГ
28 Березня 2024 p.
21 Березня 2024 p.
15 Березня 2024 p.
26 Лютого 2024 p.
08 Лютого 2024 p.
31 Січня 2024 p.
29 Січня 2024 p.
18 Січня 2024 p.

Житлові права безправних українців

Українські парламентарі не перший рік намагаються врегулювати житлове законодавство. Проте до сих пір Житловий Кодекс залишається проектом. Особливості конфіскації житла та інших ситуацій, пов'язаних з втратою майна, коментують юристи.

Позбавлення права приватної власності на житлове приміщення всупереч волі власника може відбуватися на підставі вилучення (викупу) земельної ділянки, звернення стягнення на майно власника, націоналізації, а також на основі конфіскації та реквізиції. Перша завжди сприймається негативно. Це пояснюється тим, що відразу ж виникає низка запитань, наприклад: не постраждає родина засудженого, яка проживає в його жилому приміщенні, чи захищаються права неповнолітніх, непрацездатних і літніх людей при вилученні у власність держави жилого приміщення. Наведені питання у житловому праві нині майже не розглянуті, а це порушує гарантії конституційних прав людини.

Прийняття нового Житлового Кодексу України актуалізує проблеми, в тому числі пов'язані з порядком здійснення і наслідки конфіскації жилих приміщень. Тема їх конфіскації знаходиться на стику норм публічного і приватного права і не може не розглядатися в руслі соціальної політики держави.

У проекті Житлового Кодексу передбачено, що житло може бути безоплатно вилучено (конфісковано) у власника тільки за рішенням суду. При цьому порядок проведення і наслідки конфіскації не викладені у проекті Житлового і Цивільному Кодексах. А це вимагає докладного правового регулювання, оскільки торкається конституційного права громадян на житло.

Читайте також: Квадратні метри амбіцій

У Земельному кодексі (ст. 148) передбачено, що земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановленому законом. Наведена норма побічно стосується конфіскації жилих приміщень, тому що вони нерозривно пов'язані із землею. Отже, у власника може бути конфісковано будинок з усіма будівлями і ділянкою. Така ситуація викликає запитання: чи можливо це у правовій, соціальній державі?

Недоторканність права приватної власності на житло гарантується як Конституцією України, так і цивільним, житловим законодавством. Однак у випадках, прямо передбачених законом, право названої власності може бути припинене примусово. Одним з них є конфіскація. Так, згідно з ч. 7 ст. 41 Конституції конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, в обсязі та порядку, встановленому законом. Вона тягне за собою припинення права приватної власності на житлове приміщення і виникнення права державної власності. Конфіскація є санкцією, що застосовується до правопорушників, і характерна для кримінального, адміністративного, митного права. Конфіскація житла може бути застосована лише на підставі нормативного акту, що має вищу юридичну силу.

Читайте також: Українські хмарочоси: затяжний стрибок у висоту

У ст. 59 КК України передбачається, що конфіскація є одним з видів кримінального покарання, яке встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і полягає у примусово-безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, що належить засудженому на праві приватної власності. Всього конфіскація у кримінальному праві трактується як примусове, безоплатне вилучення у власність держави всього або частини особистого майна засудженого. Крім того, нормами названого права встановлюється перелік майна, що не підлягає конфіскації (наприклад, жилий будинок із сільськогосподарськими будівлями в сільській місцевості, якщо засуджений та його сім'я постійно в ньому проживають). Пайовий внесок у ЖБК, коли його спорудження вже завершено. Таким чином, в кримінальному праві конфіскація жилого приміщення - це примусове, безоплатне вилучення у власність держави всього або частини житлового приміщення, що належить засудженому на праві приватної власності, за винятком перерахованих вище випадків. Зазначене, з точки зору житлового права, не вирішує проблематику конфіскації жилих приміщень, а лише породжує численні запитання.

Однак гарантії на право користування жилим приміщенням в українському законодавстві існують. Так, гарантія прав осіб, які проживають із засудженим, встановлена ​​постановою Пленуму Верховного Суду України від 29 вересня 1953 «Про судову практику по застосуванню конфіскації майна» (зі змінами та доповненнями від 14 березня 1963 № 1, 27 червня 1968 р № 7, 29 серпня 1980 № 7), в якій йдеться: вказати судам, що вилучення у власника у разі конфіскації не позбавляє членів родини засудженого та інших осіб права проживати у будинку як наймачам і користуватися жилою площею в межах житлових норм. Виселення членів сім'ї та інших осіб із займаної площі може мати місце лише на загальних підставах. Ця норма є досить актуальною, сучасною і може бути використана в житловому законодавстві як принцип проведення конфіскації жилого приміщення.

За матеріалами: http://pravoznavec.info

 
Коментарі (0)