Із закриттям 6 липня десятої сесії Верховної Ради шостого скликання в Україні закінчилася активна стадія політичного сезону. Щодо минулої сесії варто зазначити, що була вона особливою у роботі українського парламенту, оскільки проходила, за словами першого заступника Голови Верховної Ради Адама Мартинюка, під впливом виборчої кампанії, яка фактично уже стартувала. До порядку денного десятої сесії було внесено 833 питання, ще 203 питання було включено додатково протягом сесії, з них більше 20 законопроектів в тій чи іншій мірі стосувалися регулювання сфери надання послуг ЖКГ. Практично всі ці два десятки законопроектів були опрацьовані депутатським корпусом, деякі з них були прийняті та підписані Президентом Віктором Януковичем, тобто набули чинності, деякі схвалено у першому читанні, декілька законопроектів повернуто на доопрацювання, відхилено та знято з розгляду.
Колишній народний депутат, екс-представник Комітету Ради з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Віктор Матчук з сумом констатує той факт, що загальна якість поданих на розгляд законопроектів виявилася дуже низькою, адже жоден з них не забезпечував реального реформування комунального сектора. Частково таку думку підтверджує й те, що до всіх законопроектів, які стосувалися галузі ЖКГ, були наданні зауваження з боку Головного юридичного управління та Головного науково-експертного управління Ради. На жаль, в більшості своїй ці пропозиції практично не були враховані парламентарями під час прийняття законопроектів.
Однак, слід відмітити декілька законопроектів, які попри свою недосконалість все же таки мають позитивне значення для галузі ЖКГ. Мова іде, насамперед, про щойно підписаний Президентом закон № 4995-VI «Про загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 роки». Згідно із програмою, громадяни, які проживають у гуртожитках державної форми власності, можуть приватизувати займані ними житлові приміщення після передання таких гуртожитків у власність територіальних громад. За умови достатнього фінансування, норми цього закону зможуть врешті-решт вирішити багаторічні проблеми мешканців відомчих гуртожитків, власники яких давно збанкрутували та зникли з реєстру підприємств та організацій України.
Читайте також: Приватизація поглине гуртожитки
Кардинально змінити підхід в сфері тарифоутворення комунальних послуг повинен підписаний нещодавно Президентом закон № 4998-VI «Про внесення змін до Закону України «Про природні монополії», яким запроваджується стимулююче регулювання тарифів на послуги природних монополістів. Згідно із цим документом, в Україні діяльність суб'єктів природних монополій, у тому числі, постачальників і виробників комунальних послуг, буде регулюватися по методу стимулюючого регулювання. Однак, для того, щоб цей закон дійсно запрацював, необхідно внести зміни до цілої низки інших законів, зокрема «Про теплопостачання», «Про питне водопостачання», повністю змінити методики формування тарифів на комунальні послуги, які не так давно (01.06.2011 року) були затверджені постановою № 869 Кабінету Міністрів, змінити психологію здійснення господарської діяльності та менеджменту на комунальних підприємствах. Тож потрібно не мало часу, щоб відчути перші результати цього закону, він прийнятий, як кажуть, «на перспективу».
Суттєво полегшило життя комунальникам прийняття закону № 4851-VI «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», яким комунальним підприємствам дозволено не застосовувати процедури конкурсних торгів до закупівель за власні кошти за умови, що вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує 5 млн грн, а робіт - 10 млн грн. Нагадаємо, що необхідність проведення тендерів навіть на гайки та шурупи за нормами закону «Про здійснення державних закупівель» практично створювала загрозу зупинення взимку теплопостачальних підприємств. Таким чином, прийняттям нового документу була фактично відвернена загроза зупинки діяльності комунальних підприємств взимку, як це не раз було під час минулого опалювального сезону.
Читайте також: Тарифна несправедливість
Маленькою перемогою для всіх комунальників стало відхилення законопроекту № 8134 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію», який передбачав введення розподільчих спеціальних рахунків при розрахунках комунальників за енергоносії, що загрожувало повним зупиненням роботи комунальних підприємств.
Тим не менш, не всі законопроекти, розглянуті та прийняті Радою на протязі сесії, можливо оцінити так однозначно. Справжню бурю емоцій та різних, інколи абсолютно протилежних думок викликав прийнятий в цілому та направлений на підпис Президенту України Віктору Януковичу законопроект № 8391 «Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо вдосконалення системи управління житловим фондом та вирішення окремих питань у сфері надання послуг)», який визначає управителя як особу, яка в інтересах власника/співвласників здійснює управління багатоквартирним будинком (комплексом багатоквартирних будинків) та його прибудинкової території і забезпечує їх належну експлуатацію відповідно до законодавства та умов договору. Також в законопроекті зазначено, що попри право власника самому обирати управителя, у випадку якщо власник/співвласники приміщень у багатоквартирному будинку самостійно не визначили управителя та не створили об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя таким будинком зобов’язаний визначити на конкурсних засадах орган місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такі нововведення, запропоновані цим законопроектом, викликали неоднозначну реакцію серед ОСББ та створених ними громадських організацій. Зокрема, громадська організація «Спілка власників житла», яку очолює колишній Міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко, звернулася, навіть, з відкритим листом до Президента України Віктора Януковича з проханням скористатися правом вето та не підписувати законопроект № 8391, мотивуючи своє прохання тим, що даний законопроект суттєво порушує права власників та співвласників житла та суперечить нормам Конституції та Цивільного кодексу України. Протилежної думки щодо якості та доцільності прийняття цього законопроекту дотримується голова комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Володимир Рибак, оскільки вважає, що на 90% поданий на підпис Президенту Януковичу законопроект враховує всі зауваження і пропозиції громадських організацій, які приймали участь в обговоренні цього законопроекту. «Закон про ОСББ потрібен державі та громадянам, як повітря, Всі недосконалості та суперечності можна буде вирішити шляхом внесення змін до цього закону, однак приймати його конче потрібно», - зазначає Володимир Рибак. Хто має рацію в цьому спорі – вирішувати Президенту України Віктору Януковичу, але як відомо, краще поганий закон, ніж ніякого.
Читайте також:ОСББ балотується до парламенту
Серед законопроектів з питань ЖКГ, що були внесені до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України, виявилися й такі, які прийшлися зовсім не вподоби народним обранцям і були відхилені. Відхиленим попри пропозиції та зауваження, які викладені у висновку Головного науково-експертного управління виявилися законопроект № 8203 «Про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР щодо визначення житлової та загальної площ об'єкта житлової нерухомості», який передбачав визначення житлової площі об’єкту житлової нерухомості як сумарної площі житлових кімнат без урахування площі ванни, кухні, туалету та балкону (лоджії).
Також було відхилено законопроект № 8474 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єднань співвласників багатоквартирного будинку», який був двічі заветований Президентом через його недосконалість. Раціональний законопроект № 10228 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державно-приватного партнерства)» також прийшовся не до смаку більшості народних депутатів. Як результат – законопроект було повернуто на доопрацювання. Хоча серед норм законопроекту були й прогресивні – виключення норми про обов’язкову передачу приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення ДПП, спрощення процедури надання земельної ділянки приватному партнеру для здійснення діяльності в рамках партнерства, спрощення процедури конкурсу на здійснення ДПП, збільшення обсягу гарантійних зобов’язань держави перед приватним партнером. «До розробки цього законопроекту була залучена ціла група експертів із залучення інвестицій, до якої входили на вість європейські провідні консультанти», - зазначає народний депутат Ксенія Ляпіна, одна з авторів цього законопроекту, коментуючи причини несприйняття цього проекту сесійною залою. «В роботі цієї групи була повністю виключена політична складова, за основу бралися тільки економічні вигоди та ризики як держави, так і інвестора, але саме це і не сподобалося деяким фракціям у парламенті, - припускає вона.
Окремо слід виділити законопроекти, які розробляються та приймаються депутатами з метою підвищення рейтингу тієї чи іншої політичної сили, яка представлена в парламенті, що особливо стає актуальним перед виборами у Верховну Раду 28 жовтня. Серед таких є проект закону «Про особливості державної підтримки забезпечення молоді житлом» № 9290, прийнятий у першому читанні. Цим законопроектом передбачається надання пільгових довгострокових державних кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла за рахунок державного та місцевих бюджетів. Оптимізму Головне юридичне управління апарату Верховної Ради у своїх зауваженнях до цього законопроекту знайшло стільки порушень, неточностей та суперечностей, що вистачить на 10 законопроектів. Однак, не зважаючи на те, що цей законопроект підлягає відхиленню як такий, що суперечить Конституції України, його прийнято у першому читання та готується друге читання.
Читайте також:Іпотека поза законом
Ще одним продуктом політичної доцільності є прийнятий в цілому законопроект № 10557 «Про реалізацію соціальних ініціатив Президента України щодо здешевлення вартості іпотечних кредитів», який покликаний вселити довіру у громадян до ідеї «дешевої іпотеки» та закріпити серйозність намірів влади виконувати таку програму й надалі. Зокрема, цим законопроектом вносяться зміни до Бюджетного кодексу щодо внесення доповнень до переліку захищених статей бюджету країни у відношенні видатків на компенсацію процентів по іпотеці, обов’язковість врахування суми видатків на компенсацію процентів у бюджеті на 2013 рік. При прийнятті цього законопроекту в цілому депутатами було повністю проігноровано зауваження до цього законопроекту Головного юридичного управління, які стосувалися як реальності виконання цього закону в майбутньому, так і суперечення його положень Бюджетному кодексу, Цивільному та Земельному кодексам, та висновки про необхідність суттєвого його доопрацювання. Однак, в цьому випадку перемогла політична доцільність і законопроект готується до подання на підпис Президенту. Цікаво, а чи прислухається він до зауважень Головного юридичного управління? Або підпише закон під впливом політичної доцільності та кон’юнктури?
4 вересня Верховна Рада України шостого скликання збереться на свою останню, одинадцяту, сесію в цьому скликанні. Попереду – вибори до Верховної Ради сьомого скликання. Хотілося, щоб результати виборів принесли не тільки кількісні, але й якісні зміни у депутатському корпусі.
