Контролюючий орган знову планується наділити широкими повноваженнями, в тому числі, і з нагляду за формуванням тарифів
на житлово-комунальні послуги. Діяльність Інспекції народні депутати пропонують зосередити, у першу чергу, на контролі за компаніями, які працюють у похоронній сфері та сфері благоустрою.
Операція «Реінкарнація»
У Комітеті Верховної Ради з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики минулого тижня схвалили до прийняття у першому читанні проект закону №3117, зареєстрований у парламенті 23 серпня головою Комітету Олександрою Кужель (фракція ВО «Батьківщина»). Документом пропонується створити контрольно-ревізійний центральний орган у сфері ЖКГ - Державну житлово-комунальну інспекцію (ДЖКІ). Для цього проектом передбачаються зміни в закони «Про основні засади державного контролю у сфері хоздеятельнсти», «Про житлово-комунальні послуги», «Про благоустрій населених пунктів», «Поховання та похоронна справа», «Про місцеве самоврядування» і в Кодекс про адміністративні правопорушення.
Фактично, законопроектом пропонується відновити повноваження ДЖКІ, яка працювала в структурі тодішнього Міністерства з питань ЖКГ з 2008 по 2011 роки. Після ліквідації її повноваження були передані Державної архітектурно-будівельної інспекції. Втім, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, ДАБК з одного боку «функціонально не притаманне виконання повноважень по контролю за ЖКГ», з іншого - органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями на затвердження, реалізацію програм і здійснення контролю за виконанням законодавства у сфері ЖКГ.
У результаті, зазначає пані Кужель, «державою створені умови, коли ДАБК, не маючи кваліфікованих спеціалістів у сфері ЖКГ і здійснюючи реалізацію державної політики з питань архітектурно-будівельного контролю, не виконує повноважень, покладених на неї Президентом в сфері ЖКГ», а місцеві влади - «здійснюють контроль за виконанням власних повноважень, а також самостійно створеними підприємствами - виробниками і виконавцями житлово-комунальних послуг.
Широкі повноваження
Якщо законопроект №3117 буде прийнятий, то органи житлово-комунальної інспекції (визначатимуться і будуть призначатися Президентом, а звітуватимуть перед Кабінетом Міністрів) отримають повноваження застосовувати санкції за порушення норм, стандартів, порядків, правил та законодавства у всіх сферах ЖКГ, включаючи благоустрій населених пунктів та похоронна справа. Зокрема, за порушення з виробників та постачальників послуг планується стягувати штраф у розмірі 5-10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн), а ухилення від виконання приписів та вимог Інспекцій буде каратися санкціями щодо посадових осіб у розмірі 20-30 неоподатковуваних мінімумів (340-510 грн).
Крім нагляду за додержанням комунальними підприємствами й організаціями, які працюють у сфері обслуговування житлового фонду, благоустрою та похоронної справи, ДЖКІ отримає повноваження з контролю за формуванням тарифів на житлово-комунальні послуги, а також буде стежити за виконанням місцевою владою державних програм розвитку, модернізації та реформування галузі. Інспектори отримають право брати участь у розробленні норм, правил та порядків, які регулюють діяльність підприємств ЖКГ та житлових організацій.
Законопроект пропонує наділити ДЖКІ правом безперешкодного доступу на об'єкти і підприємства галузі для проведення планових і позачергових перевірок. Про плановий аудит Испекция буде зобов'язана повідомляти не пізніше, ніж за 10 днів до початку перевірки, тривалість якої не повинна перевищувати 15 календарних днів. Позапланові заходи будуть здійснюватися на підставі скарг споживачів, а також розпоряджень Президента та уряду. Інспектора в ході перевірок зможуть проводити фото/відео-фіксацію, вимагати надання фінансово-економічної звітності підприємств, залучати до проведення аудиту фахівців і призначати експертизи, передавати результати перевірок правоохоронним органам. Інспектора ДЖКІ зобов'яжуть скласти відповідний акт, на підставі якого котролюючий орган протягом 5 робочих днів повинен скласти обов'язкове до виконання розпорядження про усунення виявлених порушень.
Історія питання
Створена розпорядженням Кабміну від 4 липня 2008 року, ДЖКІ почала свою фактичну роботу в 2009 році, а була ліквідована на початку 2011 року. Як ми вже згадували її повноваження перейшли до ДАБК, а з січня 2013 року з прийняттям відповідних підзаконних актів, ДАБК позбулася функцій контролю за суб'єктами ЖКГ. Загальна чисельність працівників інспекції становила 214 чоловік, а обслуговування та утримання ДЖКІ обходилося держбюджету майже 10 млн грн на рік. Планувалося, що в 2011 році структура ДЖКІ об'єднає ще 2 держоргану, працюючих на той час у складі МінЖКГ: інспекцію квітково-декоративного насінництва та інспекції
міського електротранспорту, проте ці ініціативи так і не були реалізовані.
Втім, лише за 2010 рік, за словами колишнього начальника Інспекції, екс-заступник міністра з питань ЖКГ Ореста Лотоцького, територіальними відділеннями ДЖКІ було проведено 1003 планові та 177 позапланових перевірки. У результаті, Інспекція направила підприємствам і місцевим органам влади 660 приписів і розпоряджень, підготувала майже 1,5 тис. пропозицій щодо усунення недоліків, поліпшення роботи житлово-комунальних підприємств і організацій. Органами прокуратури було порушено 134 справи, а споживачі получили12,5 млн грн коштів у вигляді перерахунку за неякісні послуги або послуги, надані не в повному обсязі.
Проблеми повернення
За словами Міністра з питань ЖКГ (2007-2010 роки)
Олексія Кучеренко, створення ДЖКІ було перехідним етапом до формування національного галузевого регулятора («У.К.» - Нацкомпослуг працює з січня 2012 року). «Коли ми створили цю інспекцію, мене звинувачували в тому, що я створив черговий контролюючий орган. Але тоді інспекція дозволяла споживачам домогтися оперативної реакції на їхні скарги, стежила за тим,
щоб ЖЕКи і місцеві влади дотримувалися норм і стандартів якості послуг ЖКГ. Після того, як її повноваження передали ДАБК, контролем ніхто не займається. Якщо підприємства ЖКГ-ліцензіатів Нацкомпослуг контролює регулятор, то підприємства та об'єкти, які знаходяться у сфері компетенції місцевої влади галузі, фактично не перевіряється належним чином», - повідомив «У.К.» пан Кучеренко, який залучений Комітетом ВР з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики до розгляду законопроекту в якості експерта.
За його словами, якщо проект закону буде прийнятий, і ДЖКІ відновлять повноваження, інспекція зосередитися, насамперед, на реагуванні на скарги та звернення споживачів. «Зрозуміло, проект буде доопрацьовуватися. Але, планується, що діяльність контролюючого органу буде спрямована на сфери благоустрою та похоронної справи», - зазначив Олексій Кучеренко.
Офіційно прокоментувати депутатську ініціативу українські муніципалітети відмовилися. Однак на умовах анонімності, мери населених пунктів розповіли «У.К.», що побоюються «повернення карального органу». «Раніше Інспекція посилено перевіряла ЖЕКи та комунальні підприємства, чіплялися до кожної дрібниці, штрафували. Але не всі порушення ми можемо виправити через відсутність належного фінансування. Наприклад, для того, щоб скоротити кількість втрат тепла або води в мережі, потрібно її відремонтувати, або для того, щоб послуги надавалися в повному обсязі, необхідні обґрунтовані тарифи, а ми не можемо піднімати вартість послуг», - нарікає на політичну заангажованість житлово-комунальної сфери співрозмовник «У.К.».
Втім, експерти відзначають, що повернення ДЖКІ (якщо воно відбудеться) буде супроводжуватися деякими складнощами. А саме, доведеться законодавчо розмежувати повноваження щодо контролю за відповідністю норм і стандартів Інспекції та Нацкомпослуг, а також повноваження ДЖКІ та Держцінінспекції. Остання контролює процес тарифоутворення на послуги ЖКГ (не ліцензіатів регулятора). Але головним питанням залишиться неможливість ДЖКІ перевіряти стан багатоквартирних будинків, у разі, якщо ними
керують ОСББ. «У разі створення житлового об'єднання, мешканці є власниками майна на праві спільної сумісної власності. І державний орган не зможе контролювати як мешканці володіють своєю власністю», - наголосив експерт «У.К» з юридичних питань
Андрій Осадчий.
