У лютому 2011 року український парламент прийняв нову редакцію закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», згідно з яким, утримувачем Державного реєстру прав на нерухомість визначено Міністерство юстиції. Таким чином, в Україні почала діяти нова система реєстрації нерухомості, яка вже зазнала критики з боку, як українців, так і забудовників.
Зокрема, навесні поточного року глава «Укрдержреєстру»
Дмитру Вороні довелося звітувати перед Мін'юстом і робити дії з ліквідації черг громадян, бажаючих отримати право власності на нерухомість. «Я з упевненістю можу сказати, що проблема масових черг, які були на початку січня, ліквідована. Ні в одному відділенні
Державної реєстраційної служби немає тих тисячних черг, які були ще півроку тому в період роботи Бюро технічної інвентаризації», - заявив тоді пан Ворона в ході тристоронньої наради Мінюства, «Укрдержреєстру» і Держземагентства.
При цьому він додав, що «усунути проблему вдалося, завдяки відкриттю нових приміщень для державної реєстрації». За словами глави Укрдержреєстру, зараз в структурі служби працюють 584 відділення, що більш, ніж у два рази перевищує кількість відділень БТІ, яких налічувалося 280. У січні 2013 року держреєстратори зареєстрували 83,5 тис. заяв та звернень, з яких 70% було розглянуто, у березні вже було зареєстровано 204,78 тис. і розглянуто 93% від зареєстрованих.
Втім, черги українців до держреєстратора - далеко не вичерпний перелік проблем, який виник в результаті роботи нової системи. Так, у липні поточного року президент Конфедерації будівельників України
Лев Парцхаладзе повідомив журналістам, що на сьогодні актуальними для учасників ринку будівництва житлової нерухомості на сьогодні є питання реєстрації прав на нерухомість та захисту майнових прав приватних інвесторів. «Зараз немає чіткого списку, з чого складається сам
процес реєстрації нерухомості. І це є грунтом для корупційних дій у великих масштабах», - зазначив він.
Спробуємо розібратися, як же працює нова система, і хто що реєструє?
Державна реєстраційна служба України («Укрдержреєстр»), створена два роки тому у складі Мін'юсту,
здійснює управлінням реєстраційними процедурами (крім транспортних засобів) громадських і благодійних організацій, засобів масової інформації, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, актів цивільного стану і, нарешті , прав на нерухомість.
Точніше, «Укрдержреєстр» займається організацією процесу реєстрації майнових прав на нерухомість, а безпосередньо формалізацію прав власності проводять органи реєстрації прав, до яких з січня 2013 року відносять також нотаріальні служби. Раніше реєстрацією прав на нерухомість займалися Бюро технічної інвентаризації, які з цього року позбавлені цієї функції, а здійснюють первинну (обов'язкову) і вторинну (не обов'язково) технічну паспортизацію нерухомості (інвентаризацію).
Права на нерухомість реєструються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який ведеться в електронному вигляді. Адміністратором цього реєстру є ДП «Інформаційно-ресурсний центр» при Мін'юсті.
Коли звертатися до реєстраційної служби?
Державні реєстраційні служби реєструють права власності на об'єкти нерухомості в наступних випадках.
По-перше, якщо право власності виникло до 1 січня 2013 року, але не було зареєстровано в порядку, який діяв на той момент. Наприклад, у грудні минулого року був укладений договір купівлі-продажу квартири або оформлено свідоцтво про право на спадщину. Але документи для реєстрації прав на придбану квартиру до органів БТІ подані не були. У цьому випадку, для того, щоб узаконити придбану нерухомість, громадянину необхідно звернутися до держреєстратора з відповідною заявою та пакетом документів.
По-друге, звернення до реєстраційної служби неминуче, якщо реєструється право, що виникло на підставі рішення суду. Також обов'язкова реєстрація прав власності новобудови або реконструйованого об'єкта нерухомості. Втім, варто відзначити, якщо право власності на нерухоме майно було зареєстровано до набрання чинності нового порядку реєстрації, а саме - до 2013 року, то реєструвати повторно його не потрібно.
Яка роль нотаріусів?
Нотаріуси (як приватні, так і державні) реєструють права на нерухомість при посвідченні угоди про перехід права власності на нерухомість, якщо угода відбулася після 1 січня 2013 року. Такою угодою може бути як укладення договору купівлі-продажу або дарування нерухомості, так і видача свідоцтва про право на спадщину.
Якщо для посвідчення угоди про перехід права власності на нерухомість подаються документи про право власності, зареєстровані відповідно до законодавства, що діяло до початку поточного року, то нотаріус реєструє право власності в Держреєстрі майнових прав.
Важливо розуміти, що права власності, оформлені до 2013 року, залишаються дійсними. Їх реєстрація у Державному реєстрі прав відбудеться лише тоді, коли власник вирішить ці права передати в іншій особі. А реєстрацію справить вже нотаріус.
Порядок реєстрації прав
Для реєстрації
права власності на нерухомість, якщо право власності виникло до 2013 року, але не зареєстровано в порядку, який діяв тоді, до органів держреєстрації потрібно подати:
1. Заява встановленого зразка;
2. Правовстановлюючий документ на об'єкт нерухомості і його нотаріально завірена копія. Правовстановлюючим документом може бути договір купівлі-продажу, дарча (або інший, за яким до заявника перейшло право власності), свідоцтво про право на спадщину або інші документи, встановлені законом;
3. Копії паспорта та довідки присвоєння ідентифікацонного номера заявника;
4. Якщо заява про реєстрацію права власності подається уповноваженою особою, то додатково пред'являється документ, що засвідчує повноваження (довіреність, свідоцтво про народження дитини), подається його нотаріально засвідчена копія, а також копія паспорта та довідки (картки) про присвоєння ідентифікаційного номера уповноваженій особі;
5. Документ про оплату держмита за реєстрацію прав на нерухомість у сумі 119 грн;
6. Документ про оплату видачі витягу з Держреєстру прав - 120 грн.
Право, що виникло на підставі рішення суду, реєструється в тому ж порядку, що і право, що виникло на підставі угоди. Просто в цьому випадку правовстановлюючий документ, який подається для реєстрації, - це рішення суду з відміткою про те, що воно набуло законної сили, а також його нотаріально завірена копія.
Що українці отримали у результаті?
Згідно з новим законодавством, документом, що засвідчує реєстрацію, є витяг з Держреєстру прав. Отримавши цей документ, власник може бути спокійний - його право зареєстровано, а значить власне з цього моменту і виникло.
Чим старі витяги відрізняються від нових?
До 2013 року права власності також реєструвалися в електронному реєстрі, а БТІ видавали відповідні витяги. Він називався Реєстром прав власності на нерухоме майно. Ведення цього реєстру регламентувалося тимчасовим положенням Мін'юсту. Нинішній реєстр створений під виконанні закону «Про державну реєстрацію прав». Справа ще полягає в тому, що у цих двох реєстр не тільки різні правові підстави. Вони і технічно є різними базами даних. Однак органи ГРП та нотаріуси мають право доступу до старого Реєстру прав власності на нерухоме майно, тому відомості про реєстрацію прав у ньому не пропадуть.
Новобудова та реконструкція
Якщо реєструється право на новостворений або реконструйований об'єкт нерухомості, державний реєстратор до реєстрації прав видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Раніше такі свідоцтва видавали місцеві органи влади. Оскільки, згідно з новим порядком, свідоцтво видається одним органом і одночасно з реєстрацією прав, можна говорити про те, що
процедура реєстрації прав на нерухомість спростилася. Для отримання такого свідоцтва, необхідно подати правовстановлюючі документи на нерухомість і земельну ділянку, технічний паспорт на об'єкт нерухомості, виданий БТІ, а також документи, які засвідчують прийом закінченого будівництвом об'єкта нерухомості в експлуатацію, і підтверджують присвоєння об'єкту нерухомості адреси, письмова згода всіх співвласників на проведення реконструкції, якщо об'єкт належить не одному, а кільком власникам.
Читайте також: Податок на нерухомість? Не поспішайте сплачувати
Купівля-продаж, дарування, спадщина
Реєстрація прав власності при відчуженні об'єктів засвідчується, як і раніше, нотаріусом.
Нововведення в наступному:
1. Нотаріус для посвідчення угоди відчуження нерухомості не вимагає матеріалів технічної інвентаризації. Таким чином, відпадає необхідність звертатися в БТІ, викликати техніка для перевірки наявності (відсутності) неузгоджених із владою перепланувань. Тепер питання незаконної перепланування відданий на відповідальність сторін угоди.
2. Якщо право власності на відчужувану нерухомість зареєстровано у Держреєстрі прав, нотаріус перевіряє факт такої реєстрації, засвідчує угоду відчуження нерухомості, а після - реєструє об'єкт за новим власником у Держреєстрі прав і видає витяг. Таким чином, новому власнику немає необхідності, як раніше, йти до реєструючого органу, щоб зареєструвати своє право.
3. Якщо право власності на відчужувану нерухомість не зареєстровано в Держреєстрі прав, але зареєстровано згідно з діючим на період виникнення прав законодавству, нотаріус реєструє право на відчужувану нерухомість в Держреєстрі прав, після чого проводить всі дії, описані в попередньому пункті.
За матеріалами "Дзеркало тижня", УНІАН, Мurator Україна
