Розглядаючи скарги громадян на неякісне надання послуг або порушення їхніх прав як споживачів комунальних послуг, прокурори в більшості випадків необґрунтовано стають на бік скаржників. Не до кінця розібравшись в ситуації, обвинувачувані надають комунальникам приписи, які, практично, неможливо виконати на практиці (особливо у ситуаціях з повіркою засобів вимірювальної техніки – лічильників холодної та гарячої води), а потім ще й питають про їх виконання.
При вивченні подання контролюючих органів, зокрема, Державної фінансової інспекції про порушення кримінальної справи за результатами ревізій фінансово-господарської діяльності підприємства, які, між іншим, далеко не завжди є обґрунтованими та законними, прокурори нерідко порушують кримінальні справи стосовно керівників та бухгалтерів комунальних підприємств. Далі - починають здійснювати огляди та обшуки на підприємствах, а потім, після оскарження результатів ревізій у судах, закривають кримінальні справи.
Однак, з набранням чинності 1 грудня 2012 року закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури» ситуація має докорінно змінитися. Цим документом змінений закон «Про прокуратуру», ряд процесуальних кодексів та окремі закони. Зокрема, новими нормами закону скасовано повноваження прокурора щодо видання обов´язкових для виконання актів прокурорського реагування – протестів та приписів. Також встановлено єдиний акт прокурорського реагування на виявлені порушення закону у вигляді подання, внесення якого не тягне за собою зупинення дії нормативно-правових актів, припинення певної діяльності, необхідності вчинення дій або безумовного усунення порушень, які, на думку прокурора, мали місце.
Читайте також: Прокуратура розкрила серію житлово-комунальних махінацій
Крім того, закон забороняє прокурору без призначення перевірки здійснювати нагляд за додержанням і застосуванням законів (крім тих, які спрямовані на встановлення наявності порушень). Прокурорська перевірка може здійснюватися лише після винесення постанови, яка має зафіксувати підстави для її проведення, тобто такі, що свідчать про можливі порушення законності. Більш того, в постанові повинне бути обґрунтування необхідності вчинення прокурором конкретних дій. Копія постанови обов´язково має надаватися особі, на права та свободи якої може вплинути проведення прокурорської перевірки.
Втім, прокурори більше не зможуть проводити перевірку на підставі заяв фізичних та юридичних осіб (крім тих, які містять повідомлення про злочин) до тих пір, поки не буде проведений попередній розгляд компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Чи є у внесених змінах позитивні моменти саме для комунальників? По-перше, і це основне, відтепер скарги споживачів на надання неякісних комунальних послуг, неправомірні дії комунальників, нездійснення повірки лічильників (улюблена тема для постійних «скаржників») не будуть виключно розглядатися прокурорами без попереднього розгляду таких скарг і заяв компетентними органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади. Тобто, фактично, тиск прокуратури на комунальників зменшиться в рази.
По-друге, у зв’язку із скасуванням повноважень обвинувачувача щодо видання обов´язкових для виконання актів прокурорського реагування – протестів та приписів, істотно полегшиться життя комунальникам, які змушені були виконувати будь-які, навіть безглузді, приписи прокурорів щодо усунення так званих «порушень законодавства». Також комунальним підприємства доводилося реагувати на протести стосовно застосування «істотно завищених», на думку прокуратури, тарифів на житлово-комунальні послуги, які не підкріплювалися жодними доказами.
Читайте також: Івано-Франківські ЖЕКи ходитимуть по судах
По-третє, відтепер прокуратура повинна завчасно повідомити комунальне підприємство про здійснення перевірки у вигляді вручення копії відповідної постанови, яка має бути обґрунтованою. Не допускається проведення перевірки без надання копії цього документу представнику підприємства. Постанова про проведення перевірки може бути оскаржена комунальниками до прокурора вищого рівня або суду протягом 10 днів з моменту одержання копії.
По-четверте, якщо до набрання чинності змін до закону «Про прокуратуру» протести прокурорів підлягали негайному виконанню, і прокурори залюбки виносили такі протести доволі часто по тарифних питаннях на послуги ЖКГ, то відтепер внесення прокурорського подання не припиняє чинності, і не зупиняє нормативно-правовий акт, в тому числі, і про встановлення вартості житлово-комунальних послуг. А останню крапку в таких справах ставить виключно суд.
Однак, як відомо, у будь-якої медалі є дві сторони. Керівники, головні бухгалтери та юридичні служби комунальних підприємств повинні зважити на те, що згідно ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, який набрав чинності 20 листопада та докорінно змінив систему кримінального судочинства, слідчий або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
При цьому заявником може бути фізична або юридична особа, навіть не потерпіла, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Тобто, якщо раніше слідчий, прокурор, працівник органів внутрішніх справ, який отримав заяву про порушення кримінальної справи мав 10 днів на здійснення перевірки фактів, викладених у заяви, і лише після спливу цього терміну порушував кримінальну справу, або відмовляв в її порушенні за відсутністю складу злочину, то відтепер кримінальне провадження у відношенні тієї чи іншої посадової особи порушується в автоматичному режимі. Вже по закінченні розслідування вирішується питання про наявність чи відсутність в діях особи складу злочину.
Читайте також: Посадовець «Луцьктепло» «погорів» на копійках
Керівникам комунальних підприємств потрібно бути готовими до того, що звичайні скарги громадян на бездіяльність комунальників, які прокурори відтепер не розглядають, дивним чином перетворяться на заяви про вчинення кримінального правопорушення відносно комунальників. Після реєстрації такої заяви прокурор має право викликати на справжній допит посадових осіб комунального підприємства, навіть у випадку суперечливого нарахування абоненту за спожиті комунальні послуги.
Також потрібно бути готовим до того, що на допит до прокурора доведеться йти одразу після отримання акту ревізії від Державної фінансової інспекції, яка не чекаючи результатів оскарження висновків ревізії у суді, обов’язково подасть до прокуратури заяву про кримінальне правопорушення, а не подання про усунення порушень законодавства.
В такій ситуації, коли комунальники опинилися між «Сціллою та Харибдою» по відношенню тактики своєї поведінки з прокуратурою. Адже, з одного боку, прокурори тепер не мають права безпосередньо втручатися в господарську діяльність підприємства, а з іншого, - можуть автоматично порушити кримінальне провадження у відношенні керівника підприємства, навіть за помилкове нарахування споживачеві. Варто пам’ятати лише одне – краще мати поганий мир, ніж гарну війну.
