У жовтні Верховна Рада ухвалила потрібний і важливий Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». По-перше, кількість біженців-переселенців зі Сходу України налічує на сотні тисяч. По-друге, більшість із них до цього часу фактично перебуває в статусі осіб без певного місця проживання, тобто осіб не зареєстрованих за місцем фактичного проживання.
Довідкою ситий не будеш
Зараз в Україні діє Закон №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Ухвалювався він у квітні цього року в поспіху і захищає біженців, м'яко кажучи, не найкращим чином. Так, за Законом відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної переселенцям, повністю покладено на Росію, а замість реєстрації місця проживання передбачає видачу довідок про підтвердження місця перебування. Довідка - не штамп в паспорті, а відшкодування шкоди з таким же успіхом можна було покласти на ДНР з ЛНР, або «Кримнаш». Результат від цього не змінився.
Новий закон, підписання якого Президентом очікуємо в найближчі дні, кардинально змінює ситуацію. Біженці, переселенці отримають чіткий правовий статус і можливість зареєструватися за місцем фактичного проживання, будь то гуртожиток, пансіонат або дачне селище - позначка про реєстрацію буде вноситися в довідку про взяття на облік в місцевому управлінні соціального захисту населення.
Читайте також: Тарифи на воду залишаються без обгрунтування
Правда, багато положень закону є декларативними, але формально він наділив переселенців цілим рядом додаткових прав: на пільговий кредит, безкоштовний проїзд до покинутого місця проживання, виділення земельних ділянок, забезпечення безкоштовним харчуванням у перший місяць тощо.
Платити без поблажок
А ось про регулювання взаємовідносин у житлово-комунальній сфері в новому законі всього кілька рядків. Місцевій владі він наказав забезпечити переселенців тимчасовим або соціальним житлом, але лише при оплаті ними вартості житлово-комунальних послуг.
Оплата ЖКП важливе питання адаптації переселенців до нових умов життя. Справа в тому, що від'їзд з квартири або будинку сам по собі нічого не змінює. Постановка житлово-комунальних послуг «на паузу» процедура складна і бюрократизована. Згідно з чинним законодавством, ініціювати її може лише сам споживач, та й не від усіх ЖКП можна відмовитися.
Переселенцям житлово-комунальні послуги надаються на загальних підставах. Новий закон це зайвий раз підтвердив. Так що вибір у них невеликий: або оплачувати житлово-комунальні послуги за обома місцями проживання без будь-яких поблажок, або спробувати «втиснутися» в діючий порядок відмови від надання послуг на час відсутності. Багато переселенці залишали своє житло екстрено, а зараз проживають за сотні кілометрів від своїх ЖЕКів і постачальників послуг - це завдання не з простих.
Основна норма, що дозволяє економити на комунальних послугах у зв'язку з тимчасовою відсутністю, прописана в Законі «Про житлово-комунальні послуги». Згідно з пунктом 6 статті 20 Закону споживачі мають право на несплату вартості ЖКП за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні. Однак отримати «індульгенцію» на несплату всіх послуг одним махом не можна. Житлово-комунальні послуги надаються на договірних засадах. Виконавці послуг різні. Тому від кожної послуги потрібно «відкріплятися» окремо. Для переселенців пройти сім кіл кабінетів - завдання майже неможливе, а при відправці документів поштою - довга і з непередбачуваним результатом.
Однієї заяви мало
«Фокус» в тому, що скористатися нормою Закону про ЖКП про тимчасову неоплату послуг без будь-яких застережень і уточнень можна лише щодо вивезення ТПВ. Для цього споживач повинен подати виконавцю заяву і прикласти до нього документ, що підтверджує відсутність: довідку з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби чи відбування покарання. Ця норма прямо прописана в Типовому договорі про надання послуг з вивезення побутових відходів.
У Типовому договорі про надання послуг з газопостачання норма схожа, але вона не передбачає звільнення від плати, а перерахунок за надані послуги з газопостачання за відсутності лічильника газу. Крім того в договорі два застереження: перерахунок проводиться за основним місцем проживання споживача та за період не більше 6 місяців, а заяву про перерахунок споживач повинен подати в газопостачальну компанію в місячний термін після закінчення піврічного періоду.
Від оплати за постачання холодної та гарячої води формально теж можна звільнитися, але фактично мова йде про відключення від послуг. Згідно з типовим договором несплата можлива лише у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі. Правда, типовим договором передбачена альтернатива: зменшення розміру плати за послуги у разі надання заяви та підтверджуючих документів.
Надання послуг з електропостачання неможливо поставити «на паузу». Електропостачання можна лише відключити. Не пізніше, ніж за 7 днів до припинення користування електроенергією, споживач повинен письмово повідомити енергопостачальника про розірвання договору та розрахуватися за спожиту електрику, включаючи день виїзду. Аналогічний порядок відключення від послуги встановлено і для газопостачання - повне або часткове припинення газопостачання можливе на підставі заяви, поданої не пізніше ніж за 7 днів до запланованого відключення.
А от щодо теплопостачання та плати за утримання будинків та прибудинкової території - розмова особлива. Ці послуги потрібно оплачувати навіть після від'їзду. Від квартплати «відключитися» взагалі не можна - це обов'язок власника житла. Не можна індивідуально відключитися і від мереж теплопостачання. Рішення про відключення може прийняти лише збори мешканців будинку, причому підтримати його повинні всі власники квартир. Копія протоколу загальних зборів разом із заявою від відключенні подається у місцеву міжвідомчу комісію. При цьому будинок може бути відключений лише за умови, що органом місцевого самоврядування затверджено оптимізована схема перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності з нею. До речі, у відключенні гарячої води споживачу також можуть відмовити, якщо технічна можливість такого відключення не передбачена місцевою схемою теплопостачання.
Час йде, борги зростають
Ось і виходить, що переселенці - заручники ситуації і змушені платити «за повітря». Поки вони облаштовуються на нових місцях і чекають вступу в силу Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», з кожним місяцем їх борги з оплати ЖКП ростуть. Якщо врахувати, що від основних платежів - за тепло і за житло вони не можуть бути звільнені навіть у теорії, картина вимальовується малорадісна.
Читайте також: Кримчани припинили оплачувати ЖКП
Навіть якщо взяти до уваги, що НКРЕКП вже оголосила про перегляд тарифів на теплопостачання, то судова практика у справах про оплату за утримання будинків і прибудинкових територій в Україні сформована не на користь споживачів. Суди вважають, що плата стягується за збереження та належне функціонування житла, і власники квартир зобов'язані оплачувати ці послуги, поки що володіють житлоплощею.
Що ж стосується переселенців, сьогодні у них дві перспективи. Сімнадцятого жовтня до Верховної Ради був поданий завідомо непрохідний законопроект №5178, який, крім іншого, пропонує звільнити біженців-переселенців від плати за покинуте житло і відповідні комунальні послуги до повернення їх на свої будинки і квартири.
У нового варіанту Закону «Про житлово-комунальні послуги» шансів на ухвалення більше. Він вводить додаткову вимогу - для несплати відсутній за місцем проживання потрібно більше місяця. Для переселенців це не термін, але і не вихід з положення. Як наслідок, їм залишається сподіватися на те, що українські законодавці коли-небудь повернеться до них обличчям.
Валентин Хорошун, спеціально для ІА "Україна Комунальна"
