Рус Укр
ГоловнаПублікаціїЗаконодавствоДецентралізація ліквідує «пішаків»
Новини ЖКГ
28 Березня 2024 p.
21 Березня 2024 p.
15 Березня 2024 p.
26 Лютого 2024 p.
08 Лютого 2024 p.
31 Січня 2024 p.
29 Січня 2024 p.
18 Січня 2024 p.

Децентралізація ліквідує «пішаків»

Україна взяла курс на децентралізацію. Парламент намагається наповнити держказну за рахунок скорочення видатків на утримання держапарату. Та ліквідації чомусь підлягають лише другорядні держоргани, які вагомого впливу на суб’єкта господарювання не мають

У серпні набрали чинності поправки до Податкового кодексу та зміни до держбюджету на 2014 рік. Серед змін - введення тимчасового загальнодержавного збору з доходів фізичних осіб  у розмірі 1,5%.

За рахунок цих надходжень планується фінансування оборонної діяльності держави. Загалом же Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» №1622-VII на 11,9 млрд грн збільшено фінансування заходів з проведення антитерористичної операції, ліквідації наслідків можливих надзвичайних ситуацій, розміщення громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, а також відновлення об'єктів соціальної сфери, зруйнованих при проведенні військових дій.

Однак, АТО буде фінансуватися не лише за рахунок платників податків – фізичних осіб. Цим же Законом №1622-VII скорочуються на 70% видатки на забезпечення діяльності ряду центральних органів виконавчої влади. Загальне скорочення витрат сягнуло 582,2 млн грн.

Втім, навіть після такого півмільярдного скорочення витрати на утримання державного апарату, різноманітних інспекцій та контролюючих органів складають понад 24 млрд грн на рік. 

В умовах АТО такі видатки є неприпустимими для економіки держави, тому Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк дав доручення профільному Віце-прем’єр-міністру – Міністру регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимиру Гройсману на 70% скоротити витрати на утримання органів центральної виконавчої влади, які здійснюють контрольно-наглядові повноваження.

Читайте також: Бюджетна децентралізація - імітація діяльності?

На розширеній нараді, яка відбулася 30 липня за участі Міністрів, представників Міністерств та контролюючих органів Володимир Гройсман заявив, що тиск на бізнес сповільнює економічний розвиток і призводить до вимивання коштів з економіки держави. За його словами, з 80 різноманітних інспекцій, контролюючих органів та департаментів контролю у Міністерствах має залишитися не більше, ніж 20 контролюючих інстанцій. 

На перший погляд, начебто все правильно – державних інспекцій та контролюючих органів в Україні дійсно забагато, та й сама ідея скорочення кількості  центральних органів виконавчої влади повністю  відповідає ідеї децентралізації. 

Однак, якщо детально ознайомитись з урядовим планом, то складається враження, що ліквідації підлягають другорядні державні органи та інспекції, які особливого впливу на суб’єкта господарювання  не мають (Держцінінспекція, Держсільгоспінспекція тощо). Між тим, основні державні контролюючі органи, які мають важелі тиску та впливу на суб’єктів господарювання, урядом не планується ліквідовувати. Навпаки, таким органам: Державній фіскальній службі України, Державній фінансовій інспекції та Національній комісії, що здійснює державне регулювання в сфері комунальних послуг, останнім часом істотно розширено або планується істотно розширити їх повноваження по контролю та суб’єктами господарювання. 

Так, 19 червня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект №4930 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», яким передбачається, що 15% від суми заниженого податку на прибуток підприємства та ПДВ підлягатимуть обов'язковій сплаті до держбюджету, а інші 85% вважатимуться узгодженими. Процедура досягнення податкового компромісу триватиме 60 днів з дня набрання чинності законом. Фактично цим законопроектом узаконене таке ганебне поняття як «азаровщина» - метод роботи податкових інспекторів, коли під час ревізії штучно накручується недоїмка з ПДВ, а керівнику підприємства пропонують погодитися із висновками інспекторів і сплатити 10% від можливо нарахованої суми недоїмки. Прийняття такого законопроекту лише посилить фіскальний тиск Держаної фіскальної служби на суб’єктів господарювання, особливо на суб’єктів природних монополій. 

Також урядом не планується ліквідація Державної фінансової інспекції України, яка в сьогоднішньому вигляді є атавізмом, який залишився з радянських часів. Здійснюючи планові та позапланові ревізії фінансово-господарської діяльності, ревізори ДФІ виявляють  порушення, які буцімто призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, керуючись не вимогами законодавства  України, а плановими показниками,  доведеними «згори», а також власними суб’єктивними міркуваннями, які доволі часто визнаються судами не правомірними. 

Наприклад, не зважаючи на норму ст. 3 ЦПК України, згідно якої звернення до суду з позовом є правом, а не обов’язком суб’єкта господарювання – виконавця послуг,  ревізори ДФІ дозволяють собі звинувачувати керівництво такого суб’єкта господарювання в тому, що воно своєчасно не провело претензійно-позовну роботу щодо стягнення коштів із боржника, через що підприємству завдано шкоду. 

Читайте також: Децентралізація влади: обіцянки чи реформи?

Крім цього, постановою КМУ №65 від 1 березня 2014 року Державну  фінансову інспекцію було зобов’язано провести протягом березня - травня 2014 року контрольні заходи з перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель», станом на 1 березня 2014 року За даними самої ДФІ, протягом січня – червня 2014 року територіальні органи Держфінінспекції України попередили зайві витрати державних коштів у сфері держзакупівель на загальну суму майже 1,6 млрд грн. Отже, основним завданням ревізорів ДФІ є недопущення взагалі освоєння бюджетних коштів підприємствами, установами, організаціями – розпорядниками коштів державної скарбниці. 

Прийняття Закону України №1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» та урядової постанови №217, від 18.06.2014 року, якою затверджено Порядок розподілу коштів, котрі надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків із гарантованим постачальником природного газу, істотно посилило та додало повноважень  Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Відтепер лише Нацкомпослуг встановлює тарифи на комунальні послуги в житловому фонді (окрім квартплати) для виробників, які автоматично стали виконавцями  цих послуг. Окрім цього, Нацкомпослуг надано повноваження визначати за встановленими формулами нормативи розподілу коштів, які надійшли на рахунки теплокомуненерго зі спеціальним режимом використання, між НАК «Нафтогаз України» як гарантованим постачальником і, власне, теплокомуненерго. При цьому, у разі непроведення теплокомуненерго протягом двох місяців розрахунків за природний газ у повному обсязі регулятор встановлює нормативи, за якими 100% коштів, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями, спрямовуються на спеціальний рахунок гарантованого постачальника. 

Як бачимо, за рахунок ліквідації та реорганізації другорядних державних органів та контролюючих інспекцій урядом посилюються фіскальні та контрольні повноваження державних органів та інспекцій, які здійснюють основний вплив на суб’єктів господарювання, в тому числі, і на суб’єктів природних монополій. 

Обіцяна Віце-прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом широка децентралізація поки що так і залишиться хорошим гаслом, не більше. Як і раніше, суб’єкти господарювання будуть їздити до Києва, сидіти під кабінетами Міністрів у пошуках податкових компромісів та затвердження прийнятних нормативів розподілу коштів що надійшли на рахунки теплокомуненерго зі спеціальним режимом використання. 

 
Коментарі (0)